Гартман Віктор Олександрович
Віктор Олександрович Гартман, рос. Виктор Александрович Гартман (23 квітня (5 травня) 1834, Санкт-Петербург — 23 червня (4 серпня) 1873, с. Киреєво під Москвою) — російський архітектор, художник й орнаментист, один з основоположників псевдоруського стилю в архітектурі.
Гартман Віктор Олександрович | |
---|---|
Народився |
23 квітня (5 травня) 1834 Санкт-Петербург, Російська імперія[1] |
Помер |
23 липня (4 серпня) 1873 (39 років) Москва, Російська імперія[2] ·аневризма |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | художник, архітектор, скульптор |
Галузь | архітектура |
Alma mater | Петербурзька академія мистецтв (1861)[3] |
Знання мов | російська[4] |
Напрямок | неовізантійська архітектура і Псевдоруський стиль |
Нагороди |
|
Вчився в Петербурзькій академії мистецтв. Однією з найбільших його архітекторських робіт вважається пам'ятник Тисячоліття Росії, відкритий 1862 року у Великому Новгороді на честь 1000-ї річниці від призвання Рюрика до княжіння у Новгороді. У 1864—1868 роках здійснив подорож за кордон, під час якої зробив серію малюнків олівцем та аквареллю.
1870 року завдяки В. Стасову зблизився з композиторами «Могутньої купки», особливо М. П. Мусоргським. Помер у 39-річному віці від аневризми. Посмертна виставка робіт Гартмана 1874 року надихнула Мусоргського на створення однієї з найкращих своїх робіт — фортепіанного циклу «Картинки з виставки».
Джерела
- Русский биографический словарь: В 25 т./ под наблюдением А. А. Половцова. 1896—1918 (рос.)
- Сборник материалов для истории Императорской Академии Художеств, т. 3, С.-Пб. 1866 г. (рос.)
- Отчет Имп. Академии Художеств с 4 ноября 1872 г. по 4 ноября 1873 г. С.-Пб. 1874. (рос.)
- Новицкий А. П. История русского искусства. Т. 2 — М., 1903 г.
Посилання
- Гартман Виктор Александрович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Зведений список імен діячів мистецтва — 2010.
- Гартман, Виктор Александрович // Высшее — Гейлинкс — 1929. — Т. 14.
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.