Гаспар де Вігоде
Гаспар де Вігоде (також згадується як Гаспар де Бігоде[1]) (1764, Саррія, Барселона, Князівство Каталонія, Іспанія — 1834, Мадрид, Іспанія) — іспанський військовик з французькими коренями, останній роялістський губернатор Монтевідео.
Гаспар де Вігоде | |
---|---|
Народження |
1747 Sarriàd |
Смерть |
1834 Мадрид, Іспанія |
Країна | Іспанія |
Звання | генерал |
Війни / битви | Іспансько-французька війна і Наполеонівські війни |
Нагороди |
Життєпис
Хосе Гаспар де Вігоде народився 1764 року в Саррія-де-Барселона в Князівстві Каталонія, яке було частиною королівства Іспанія[2][3][4].
Де Вігоде брав участь у Великій облозі Гібралтару 1783 року[5] й у Війні в Піренеях 1793 році[4], де був підвищений до фельдмаршала. Під час Піренейських воєн він командував дивізією в програних іспанцями битвах біля Альмонасіду і Оканьї (1809).
До кінця 1811 року його призначено губернатором Монтевідео, щоб зупинити просування незалежних повстанських сил у районі Ріо-де-ла-Плата. До жовтня 1812 року весь регіон був під контролем повстанців, за винятком самого міста Монтевідео, обложеного військами Хосе Рондо. 31 грудня Вігоде намагався прорвати облогу, але зазнав поразки в битві біля Серріто.
Завдяки постачанню морем, місто трималося до 17 травня 1814 року, коли завдяки морським перемогам адмірала Вільяма Брауна маршрути постачання було перекрито, і в місті настав голод. До кінця червня Вігоде був змушений здати Монтевідео генералу Карлосу Марії де Альвеару.
В наступні роки він залишався в Ріо-де-Жанейро, де намагався помститися Альвеару, якого також заслали в це місто через політичні розбіжності.
1820 року він повернувся до Іспанії, де став капітан-генералом Кастилії та членом Ради Регентства під час Ліберального триріччя. Коли 1823 року король Фердинанд VII повернув собі трон, де Вігоде відбув у вигнання до Франції, звідки він зміг повернутися тільки 1834 року після смерті короля. Того ж року він помер.
Примітки
- Ramírez, Pedro (op. cit., p. s/d).
- Moreno Martín, Armando; en "Archivo del general José Miguel Carrera" (pp. 238-240, Ed. Sociedad Chilena de Historia y Geografía - Fundación Cardoen, año 1993). Según el autor, Vigodet nació en Sarrià de Barcelona en 1764.
- Álvarez Ferretjans, Daniel; en "Historia de la prensa en el Uruguay. Desde La estrella del sur a Internet" (p. 50, Ed. Fin de Siglo, 691 pág., año 2008). Según este autor también nació en Sarrià de Barcelona en 1764 pero que fallecería en el año 1836.
- Núñez Balestra, Efraín (op. cit., p. 31, ref. 63). El autor expresa erróneamente que Vigodet nació en 1747 [pero difícilmente en 1783 (36 años de edad) sería recién subteniente (op. cit)] y que falleció en 1834 [pero aparece en las Cortes (op. cit.) en el año 1835].
- Consejo Superior de Investigaciones Científicas (op. cit., Vol. 13, p. 327).