Гаюїн
Гаюїн (рос. гаюин; англ. haüyne; нім. Haüyne m) — мінерал, алюмосилікат натрію і кальцію з сульфіт-йоном, належить до групи содаліту, близький до лазуриту.
| Гаюїн | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
| Хімічна формула | Na₃Ca(Si₃Al₃)O₁₂(SO₄) |
| Nickel-Strunz 10 | 9.FB.10[2] |
| Dana 8 | 76.2.3.3 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | кубічна сингонія[3] |
| Просторова група | кристалографічна група 218d[3] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Рене-Жюст Аюї[4] |
| Типова місцевість | Немі[4] |
 Гаюїн у Вікісховищі | |
Загальний опис
Хімічна формула: [(Na, Ca)4-8Si6O24(SO4, S)1-2].
Містить (%): Na2О — 16,6; CaO — 10; Al2О3 — 27,8; SO3 –14,2; SiO2 — 32.
Сингонія кубічна.
Додекаедричні і октаедричні кристали з двійниками, а також округлі вкраплені зерна з оплавленою поверхнею.
Чітка спайність за додекаедром.
Злам нерівний, крихкий.
Твердість 5,5-6.
Густина 2,4-2,5.
Блиск скляний до масного.
Колір яскраво-блакитний, зеленуватий до безбарвного, напівпрозорий.
Майже завжди ізотропний.
При дії HCl стає драглистим.
Зустрічається у вивержених породах — фонолітах, тефритах, гаюнофірах, нефелінових сієнітах та ін. породах, недонасичених кремнеземом.
Асоціює з нефеліном, лейцитом та ін. фельдшпатоїдами.
Див. також
Примітки
- Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- mineralienatlas.de
- C B. T. De la haüyne, nouvelle substance minerale // Annales des Mines — 1807. — Vol. 21. — P. 365–380. — ISSN 0295-4397; 2271-7943; 0003-4282
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гаюїн // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Гаюїн // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.