Гвоздікова Наталія Федорівна

Наталія Федорівна Гвоздікова (нар.. 7 січня 1948, Борзя, Читинська область, Російська РФСР, СРСР) — радянська і російська актриса. Лауреат Державної премії СРСР (1978). Народна артистка РФ (2013).[2]

Гвоздікова Наталія Федорівна
Наталья Фёдоровна Гвоздикова
Зображення
Дата народження 7 січня 1948(1948-01-07)[1] (74 роки)
Місце народження Борзя, Читинська область, Російська РФСР, СРСР
Громадянство  Росія
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія акторка театру та кіно
Кар'єра 1970 — дотепер
Нагороди
Народний артист Росії
Шаблон:Премія МВС Росії
IMDb ID 0350300
 Гвоздікова Наталія Федорівна у Вікісховищі

Біографія

Народилася 7 січня 1948 року[3] в селищі (з 1950 року місто) Борзя Читинської області. Батько — Федір Титович Гвоздіков (1911 — ?). Мати — Ніна Миколаївна Гвоздікова[4] (1921—2005[5]).

Закінчила Всесоюзний державний інститут кінематографії (ВДІК) за спеціальністю артистка театру і кіно (1967—1971 рр., акторська майстерня Сергія Герасимова і Тамари Макарової). У 1971—1993 роках — артистка Театру-студії кіноактора.

У 1978 році за роботу у фільмі «Народжена революцією» була удостоєна Державної премії СРСР. У 1983 році присвоєно звання заслуженої артистки Російської РФСР. Член Спілки кінематографістів СРСР з 1976 року. Дійсний член Академії «НІКА» з 1993 року.

Сімейне життя

Чоловік — народний артист Російський РФСР Євген Ілліч Жариков (1941—2012). Син — Федір Євгенович Жариков (1976). Сестра — Людмила Федорівна Гвоздікова (нар. 1941), акторка Ленінградського державного театру мініатюр під керівництвом Аркадія Райкіна.

Шлюб з актором Євгеном Жаріковим був зареєстрований після річного знайомства на зйомках фільму «Народжена революцією». За сценарієм фільму вони теж були подружжям. 2 серпня 1976 року народився син Федір Жаріков, який закінчив інститут іноземних мов, отримав офіцерське звання, став перекладачем французької мови, нині працює начальником служби інформаційної безпеки в літакобудуванні. У 1988 році Наталія Гвоздікова та Євген Жаріков разом з Тетяною Рузавін і Сергієм Таюшевим виконали пісню Бориса Орлова на слова Леоніда Завальнюка «Не расставайтесь».

У 1992—2004 роках у Жарікова був роман з журналісткою Тетяною Секридовою, яка народила йому сина Сергія та доньку Катю. Після того, як Секридова привселюдно оголосила про цю зв'язку, Жаріков припинив відносини, згодом висловлювався про них з жалем і каяттям. Гвоздікова пробачила чоловіка і зберегла шлюб.

Жариков помер 18 січня 2012 року в Москві, в Боткінській лікарні від раку[6]. Похований 21 січня на «акторської алеї» Троєкуровського кладовища[7].

Фільмографія

Примітки
  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Указ Президента Российской Федерации от 8 апреля 2013 года № 340 «О присвоении почётного звания „Народный артист РФ“»
  3. 7 января // Хроника культурной жизни России. — М. : РИА «Новости», 2003. — С. 6.
  4. Бережная Виктория (23 листопада 2016). О легендах кино из первых уст (рос.). Администрация Одинцовского ГО Московской области. Процитовано 30 червня 2020.
  5. Пожарский Владимир, Лифанцев Дмитрий (11 листопада 2005). Тайна смерти матери Натальи Гвоздиковой (рос.). Экспресс-Газета. Процитовано 30 червня 2020.
  6. Актёр Евгений Жариков скончался от рака.
  7. Жариков Евгений Ильич. Актёр.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.