Жариков Євген Ілліч

Євген Ілліч Жариков (рос. Евгений Ильич Жариков; нар. 26 лютого 1941(19410226), Москва, Російська РФСР — пом. 18 січня 2012, Москва, Росія) — російський радянський актор. Народний артист РРФСР (1989). Лауреат Державної премії СРСР (1978).

Жариков Євген Ілліч
Жариков Евгений Ильич
Дата народження 26 лютого 1941(1941-02-26)[1]
Місце народження Москва, РРФСР
Дата смерті 18 січня 2012(2012-01-18)[1] (70 років)
Місце смерті Москва, Росія
Поховання
Троєкуровське кладовище : 
Громадянство  Росія
Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія актор, телеактор
Нагороди

IMDb ID 0955529

Життєпис

Народився шостою, останньою дитиною в родині радянського письменника Леоніда Жарикова[2]. Дитинство провів у Підмосков'ї, під Загорськом в родині бабусі і дідуся.

Закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії (1964, майстерня С. Герасимова, Т. Макарової).

Помер від тривалого онкологічного захворювання[3].

Фільмографія
  • 1961 — А якщо це любов? — Сергій
  • 1962 — Іванове дитинство — Гальцев, старший лейтенант
  • 1963 — Він живий (короткометражний) — Артур, партизан
  • 1963 — Три плюс два — Вадим
  • 1966 — Дикий мед — епізод
  • 1966 — Ні і так — Латишев
  • 1967 — Продавець повітря — Люк
  • 1967 — Таємничий чернець — Латишев
  • 1968 — День ангела — Салін, штурман
  • 1968 — Снігуронька — Лель
  • 1970 — Сигнали — Павло
  • 1970 — Смерті немає, хлопці! — Володимир Рубін, лейтенант
  • 1971 — Освідчення в коханні до Г. Т. — Володимир
  • 1972 — Життя та дивовижні пригоди Робінзона Крузо — капітан корабля
  • 1972 — Ковадло або молот
  • 1973 — Біля цих вікон… — Михайло Анохін, кіномеханік
  • 1973 — Виконання бажань — давній друг Миколи
  • 1973 — Сад (короткометражний)
  • 1973 — Той, хто мене врятував (короткометражний)
  • 1974—1977 — Народжена революцією — Микола Хомич Кондратьєв
  • 1975 — Не може бути! — Микола
  • 1975—1976 — Дума про Ковпака — Платон Воронько
  • 1976 — Найкрасивіший кінь — Борис Степанович Іноземцев, учитель
  • 1978 — Я хочу вас бачити — Мирон
  • 1979 — Мій генерал — Сергій Антонович Рибаков
  • 1980—1981 — Довга дорога в дюнах — Отто Грюнберг / Олександр Єфімов
  • 1981 — Ця хвилина, ця мить
  • 1981 — Любов моя вічна — Гліб Микитович Грибов
  • 1981 — Осіння дорога до мами (короткометражний) — Дмитро Павлович, кінорежисер
  • 1981 — Факти минулого дня — Юсин
  • 1983 — Сім годин до загибелі — Олексій Васильович Шульгин, хірург
  • 1984 — Перша кінна — Клим Ворошилов
  • 1984 — Тихі води глибокі — Уваров
  • 1986 — На перевалі — Клімов
  • 1986 — Таємниці мадам Вонг — капітан «Івана Буніна»
  • 1988 — Шураві
  • 1989 — Приватний детектив, або Операція «Кооперація» — «Професор»
  • 1990 — Війна на західному напрямку — Климент Єфремович Ворошилов
  • 1990 — Шапка — Новиков, успішний письменник
  • 1991 — Вбити «Шакала» — Микола Олексійович Петров
  • 1992 — Щурячий кут — «Учитель», кримінальний авторитет
  • 1992 — Річард Левине Серце — єпископ Тирский
  • 1993 — Ваші пальці пахнуть ладаном — Гржимайло
  • 1993 — Лицар Кеннет — єпископ Тирский
  • 1993 — Сірі вовки — Олександр Миколайович Шелєпін, секретар ЦК КПРС
  • 1993 — Троцький — Сталін
  • 1995 — Панночка-селянка — Павло Петрович Рощин
  • 1995 — Бульварний роман — капітан Федір Агапов
  • 1995 — Поїзд до Брукліна — Розов
  • 1995 — Північ у Санкт-Петербурзі — Федір Борисович Заварзін, хранитель Ермітажу
  • 1996 — Любити по-російськи-2 — Олег Сергійович Турчак, губернатор
  • 1997 — Ніч жовтого бика
  • 1998 — Князь Юрій Долгорукий — Лука
  • 1999 — Любити по-російськи-3. Губернатор — екс-губернатор Турчак
  • 1999 — Транзит для диявола — Степан Дорохов, генерал ФСБ
  • 2000 — Армія порятунку — генерал Гром
  • 2001 — Ідеальна пара — Іван Гудимович Гудімов
  • 2001 — Сищики-1 — міністр
  • 2002 — Кодекс честі-1 — Михайло Матвійович Єрмаков, генерал-лейтенант
  • 2003 — Благословіть жінку — цивільний у вагоні
  • 2004 — Сищики-3 — начальник Вищої школи МВС
  • 2005 — Золота Медуза — Хан
  • 2006 — Сищики-5 — генерал Остапенко
  • 2006 — Я залишаюся — Олег Сапрунов, лікар
  • 2007 — Багата і кохана — Юрій Васильович Дорохов
  • 2009 — Одного разу буде кохання — Корж, сімейний лікар
  • 2011 — Заручники любові — Віктор Семенович Зуєв, генерал МВС

Література
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.139;
  • Раззаков Ф. Досьє на звезд. 1962—1980. — С.124-131;
  • Всемирный биографический энциклопедический словарь. М., 1998. — С.272;
  • Кинословарь. Т.1. СПб., 2001. — С.421-422.

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. [http://www.peoples.ru/art/cinema/actor/jarikov/index2.html Євген Жариков (Evgeniy Jarikov) — все про знаменитості
  3. У Москві помер актор Євген Жаріков. Кореспондент.net. Архів оригіналу за 18 січня 2012. Процитовано 18 січня 2012.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.