Райкін Аркадій Ісаакович

Арка́дій Ісаа́кович Ра́йкін (латис. Arkādijs Raikins; *11 (24) жовтня 1911(19111024), Рига, Російська імперія — †17 грудня 1987, Москва, РРФСР) — видатний радянський режисер, сценарист, актор, комік, Народний артист СРСР (1968), Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської Премії.

Райкін Аркадій Ісаакович
латис. Arkādijs Raikins
рос. Аркадий Исаакович Райкин
Зображення
Народився 11 (24) жовтня 1911(1911-10-24)
Рига, тепер Латвія
Помер 17 грудня 1987(1987-12-17) (76 років)
Москва,  СРСР
  • хвороба
  • Поховання Новодівичий цвинтар
    Національність єврей
    Громадянство  Російська імперія
     СРСР
    Діяльність кінорежисер, актор, конферансьє, театральний режисер, комік, гуморист, reprise
    Alma mater Російський державний інститут сценічних мистецтв (1935)
    Роки діяльності з з 1935
    Діти Райкін Констянтин Аркадійович і Катерина Аркадіївна Райкінаd
    Брати / сестри Maks Raykind
    IMDb nm0707430
    Автограф
    Нагороди та премії
    Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
    Медаль «За оборону Кавказу»

     Райкін Аркадій Ісаакович у Вікісховищі

    Радянський гуморист єврейського походження, володів найвищим рівнем майстерності та імпровізації, більш ніж півстоліття був лідером радянської і російської школи гумористів. Мініатюри і спектаклі А. І. Райкіна відзначались гострою сатирою.

    Життєпис

    Аркадій Райкін народився у Ризі. Ще школярем займався в драмгуртку та захоплювався театром. У 1929 році працював лаборантом на Охтенському хімічному заводі.

    У 1935 році закінчив Технікум сценічних мистецтв (нині «Російський державний інститут сценічних мистецтв») у Ленінграді, в який вступив всупереч волі батьків. За розподілом актор потрапив в Ленінградський ТРАМ (Театр робочої молоді (Театр рабочей молодежи)), який незабаром був перейменований в театр імені Ленінського комсомолу. Паралельно з роботою в театрі знімався в двох фільмах: «Вогняні роки» («Огненные годы») і «Лікар Калюжний» («Доктор Калюжный»), обидва зняті в 1938. Визнання прийшло до актора в Москві, в листопаді 1939 року. Тоді Аркадій Райкін став лауреатом 1-го Всесоюзного конкурсу артистів естради, виступивши з номерами «Чаплін» і «Мішка».

    У тому ж 1939 році Аркадій Ісаакович був прийнятий у трупу Ленінградського театру естради і мініатюр, через три роки стає художнім керівником цього театру. Під час Німецько-радянської війни Аркадій Райкін давав концерти на фронті. У співробітництві з письменником-сатириком В. С. Поляковим, у 1940 році створює програму «На чашку чаю», а в 1969 разом з М. М. Жванецьким ставить програму «Світлофор».

    Інші програми, поставлені Аркадієм Райкіним, — «Любов і три апельсини» («Любовь и три апельсина»), «Від двох до п'ятдесяти» («От двух до пятидесяти»), «Вибране-73» («Избранное-73»), «Його величність театр» («Его величество театр»), «Плюс-мінус» («Плюс-минус»), «Обличчя» («Лица»), «Мир дому твоєму» («Мир дому твоему»), «Любов і три апельсини» («Любовь и три апельсина»). Був художнім керівником Театру мініатюр, перейменованого в 1991 в театр «Сатирикон», яким зараз керує його син Костянтин Райкін.

    Серед авторів, з якими працював Аркадій Райкін, були відомі радянські письменники-гумористи — Марк Азов, Володимир Тихвінський, Михайло Жванецький, Семен Альтов, Марьян Бєлєнький, Михайло Мішин, та ін.

    Фільмографія

    Актор

    1. 1938: «Вогняні роки» / Огненные годы Рубінчик
    2. 1939: «Трактористи» / Трактористы танцюючий тракторист
    3. 1939: «Лікар Калюжний» / Доктор Калюжный Моня Шапіро, лікар
    4. 1941: «Валерій Чкалов» / Валерий Чкалов американський журналіст
    5. 1954: «Ми з вами десь зустрічалися» / Ми з вами десь зустрічалися Геннадій Максимов, артист, чоловік Лариси Левкоєвої
    6. 1957: «Знайомі картинки» (мультиплікаційний фільм) / Знакомые картинки озвучка
    7. 1964: «Коли пісня не закінчується» / Когда песня не кончается пантоміма «Рибалка»
    8. 1967: «На дві години раніше» / На два часа раньше відвідувач зоопарку
    9. 1969: «Вчора, сьогодні і завжди» / Вчера, сегодня и всегда художник Рєпкін / директор гудзикової фабрики Кругозоров / директор швейної фабрики Слоновніков / пожежний Набатов
    10. 1970: «Чарівна сила мистецтва» / Волшебная сила искусства артист
    11. 1974: «Люди і манекени» / Люди и манекены (написав сценарій і здійснив постановку)

    Див. також

    Література

    Райкин Аркадий Исаакович.:Воспоминания.— СПб.:МП РИЦ "Культ-информ-пресс", 1993.— 448 с. с илл., тираж 100000 экз., ISBN 5-8392-0074-3.

    Примітки

    1. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

    Посилання


    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.