Гедебейський район
Гедебейський район (азерб. Gədəbəy rayonu) — адміністративна одиниця на заході Азербайджану. Адміністративний центр місто Гедебей.
Гедебейський район | |||
---|---|---|---|
Gədəbəy rayonu | |||
| |||
Гімн: "Баш Сарител" | |||
Районний центр | Кедабек | ||
Країна | Азербайджан | ||
Регіон | Азербайджан Азербайджанська РСР | ||
Номерний знак | 21 | ||
Населення | |||
- повне | 90 963 | ||
Етнікон | Азербайджанці | ||
Площа | |||
- повна | 1 229 км² | ||
Висота | |||
- максимальна | 3549 м (Гошабулаг) | ||
- мінімальна | 1849 м | ||
Дата заснування | 1930 | ||
Вебсайт | gedabey.az | ||
Код ISO 3166-2 | AZ-GAD | ||
|
Географія
На заході та південному заході упродовж 123 км проходить державний кордон Азербайджанської Республіки з Республікою Вірменія, на півночі - з Таузьким районом, на північному сході та сході - з Шамкирським і Дашкесанським районами Азербайджану.
Кедабекський район знаходиться в зоні середньої та великої височини Малого Кавказу. Територія охоплює північні частини Шахдагського хребта, частину Башкенд-Дастафурської вігнутості і Шамкірського гірського масиву.
Найвищі гірські височини: Гошабулаг (3 549 м), Годжадаг (2 217 м), Гараархадж (3 549 м).
Річкова мережа району порівняно бідна. Найбільшими річками є Ахинджа, Зеям та Шамкір. Тут розповсюджені гірсько-лісові, гірсько-лугові й інші ґрунти. Великі площі району займають гірські чагарникові й рідкі лісові луки у середгір’ях, широколиственні ліси, субальпійські та альпійські луки - на вершинах гір.
Поверхню території району утворюють відкладення юрського, палеогенового, антропогенного та інших періодів.
Кедабекський район багатий своїми підземними ресурсами, такими як золото, уран, мідь й багатьма іншими корисними копалинами. Родовище золота у Соютли було відкрито братами Сіменс до приходу червоноармійців 1858 року. У цей час у районі діє завод з виробництва золота, на якому працюють близько 2000 тисяч працівників.
Також Кедабекський район знаменитий своїми мінеральними водами, такими як «Нарзан», «Мор-мор», «Чалдаш», «Туршсу», «Соютли нарзани» (село Соютли).
Історія
Кедабекський район як адміністративна одиниця, було утворено 8 серпня 1930 року під найменуванням Рустам-Алієвський. У 1938 році перейменований на Кедабекський район.
Пам’ятки
- Дівоча вежа у м. Кедабек
- Монастир Хунісаванк
Адміністративний устрій
Район поділяється на 44 муніципалітети.
- Кедабекський міський муніципалітет
- Гошабулагський сільський муніципалітет
- Перізаманлинський сільський муніципалітет
- Саманлигський сільський муніципалітет
- Наріманкендський сільський муніципалітет
- Агамалинський сільський муніципалітет
- Славянкійський сільський муніципалітет
- Зехметкендський сільський муніципалітет
- Хар-харський сільський муніципалітет
- Арыгыранський сільський муніципалітет
- Гарадагський сільський муніципалітет
- Союдлинський сільський муніципалітет
- Артапинський сільський муніципалітет
- Дюзйурдський сільський муніципалітет
- Дейєгарабулазький сільський муніципалітет
- Рустам-Алієвський сільський муніципалітет
- Планкендський сільський муніципалітет
- Чалбурунський сільський муніципалітет
- Чалдаський сільський муніципалітет
- Алінагиларський сільський муніципалітет
- Гаргарський сільський муніципалітет
- Дейїрмандазький сільський муніципалітет
- Шекербейський сільський муніципалітет
- Кічик Гарамурадський сільський муніципалітет
- Паракендський сільський муніципалітет
- Алі Ісмайїллінський сільський муніципалітет
- Дарйурдський сільський муніципалітет
- Аригиранський сільський муніципалітет
- Інекбоганський сільський муніципалітет
- Бьоюк Гарамурадський сільський муніципалітет
- Поладлинський сільський муніципалітет
- Гарамамедлинський сільський муніципалітет
- Новосаратовський сільський муніципалітет
- Новоівановський сільський муніципалітет
- Чобанкендський сільський муніципалітет
- Шахдазький сільський муніципалітет
- Ісалинський сільський муніципалітет
- Арабачинський сільський муніципалітет
- Морморський сільський муніципалітет
- Дюз Расуллінський сільський муніципалітет
- Чай Расуллінський сільський муніципалітет
- Геяллінський сільський муніципалітет
- Шиниський сільський муніципалітет
- Гаджиларський сільський муніципалітет
- Джингаранський сільський муніципалітет