Азербайджанці

Азербайджанці (азерб. Azərbaycanlılar آذربایجانلیلار, Azərbaycan türkləri ترکهای آذربایجانی, türklər ترکها)[17][18] — тюркомовний народ[19][20], який становить основне населення Азербайджану і значну частину населення північного заходу Ірану (Іранського Азербайджану). Загальна чисельність — понад 29 мільйонів осіб.

Азербайджанці
(Azərbaycanlılar; Azərbaycan türkləri)
Тагиєв Ахундов Хойський Самед Вургун Наріманов
Гаджибеков Ібрагімбеков Гейдар Алієв Алі Хаменеї Мамед'яров
Мустафазаде Алі Даеї Мамедбейова Мусаві
Кількість від 28 до 35 мільйонів
Ареал

Іран:
  21 — 28 мільйонів [1][2][3]
[4]

Азербайджан:
   8,172,800.[5][6]
Туреччина:
   800,000.[7]
Росія:
   622,000 (2002 census).[8]
Грузія:
   284,761 (2002 census)[9]
США:
   400,000[10]
Казахстан:
   80,000 (1999 census)[11]
Німеччина:
   120 000 - 140 000
Україна:
   46,000 - 150,000 Канада:
  275,000[12]

Решта:
   30,000
Раса Європеоїдна раса (Каспійський підтип)
Близькі до: Тюрки, Народи Кавказу, і Іраномовні народи[13][14]
Мова Азербайджанська
Релігія Більшість мусульмани-шиїти[15]; меншість складають мусульмани-суніти[16].

Азербайджанська мова належить до огузької групи тюркської групи алтайської сім'ї мов.

У формуванні азербайджанців брало участь стародавнє населення Атропатени та Кавказької Албанії, що змішалося зі скіфами і тюрками (гунами, хозарами, печенігами, кипчаками), які заселяли Азербайджан, починаючи з IV ст. Найбільш масовою хвилею тюркської колонізації була міграція огузів в 11-13 століттях. Формування азербайджанського етносу на території історичного Азербайджану представляло собою багатовіковий процес, що завершився в основному до кінця XV століття[21], коли представники 32 місцевих тюркських племен об'єдналися під спільною назвою кизилбаші та звели на престол шаха Ісмаїла I, який згодом проголосив себе шахом Азербайджану та всього Ірану[22].

Як етнографічні групи серед азербайджанців виділяються айруми, афшари, карадагці, карапапахи, кашкайці, падари, терекеме, шахсевени.

Розселення

Дагестан

Основні райони проживання азербайджанців у Дагестані за даними перепису 2010 р.[23]

населення району % азербайджанців
Дербентський район99 05458,0%
Дербент11920032,3%
Дагестанські Огні2792323,2%
Табасаранський район52 88618,4%
Кізлярський район67 2872,4%
Магарамкентський район62 1951,6%
Рутульський район22 9261,6%
Кизляр (м/о)51 7071,5%
Дагестан2 910 2494,5%

Див. також

Примітки

  1. «Iran: People» Архівовано 29 листопада 2006 у Wayback Machine. — CIA: The World Factbook (retrieved 7 червня 2006).
  2. «Iran» Архівовано 11 березня 2007 у Wayback Machine. — Amnesty International report on Iran and Azerbaijanis (retrieved 30 липня 2006).
  3. Borders and Brethren: Iran and the Challenge of Azerbaijani Identity, 'The Azerbaijani Population' by Brenda Shaffer, pp. 221-225. The MIT Press (2003), ISBN 0-262-19477-5 (retrieved 10 червня 2006).
  4. «Encyclopedia Orient Iran» — 'Encyclopedia Orient (retrieved 18 серпня 2006).
  5. Перепису населення Азербайджану 1979, 1989, 1999, 2009 років
  6. «Azerbaijan: ɹPeople» Архівовано 9 травня 2007 у Wayback Machine. CIA Factbook. Azeri ethnic percentage of 90.6% used to calculate population derived from Azeri census (retrieved 7 червня 2006).
  7. «Turkey: Religions & Peoples»Encyclopedia of the Orient (retrieved 7 червня 2006)
  8. «Azerbaijanis in Russia»2002 Russian Census (retrieved 7 червня 2006)
  9. State Statistics Department of Georgia: 2002 census Архівовано 6 жовтня 2007 у Wayback Machine. (retrieved 16 липня 2006)
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 15 січня 2012. Процитовано 11 квітня 2011.
  11. «Ethnodemographic situation in Kazakhstan» Архівовано 16 квітня 2003 у Wayback Machine. — (retrieved 7 червня 2006).
  12. Архівована копія. Архів оригіналу за 25 липня 2011. Процитовано 19 квітня 2011.
  13. V. Minorsky, «Ādharbāyjān», in Encyclopædia of Islam, Online Edition, 2006
  14. «Azerbaijan»Columbia Encyclopedia (retrieved 8 червня 2006).
  15. Tore Kjeilen. Azerbaijanis. Looklex Encyclopaedia. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 13 червня 2013.
  16. Boyle, Kevin and Juliet Sheen. Freedom of Religion and Belief. Routledge, 1997. ISBN 0-415-15978-4; p. 273
  17. Helena Bani-Shoraka. «Language Policy and Language Planning: Some Definitions» in Annika Rabo, Bo Utas. The Role of the State in West Asia, Swedish Research Institute in Istanbul, 2005, ISBN 91-86884-13-1, 9789186884130, p. 144
  18. Stephan Thernstrom, Ann Orlov, Oscar Handlin. Harvard Encyclopedia of American ethnic groups, Harvard University Press, 1981, p. 171, quote: In their homeland the Azerbaijanis, or Azeri Turks as they are sometimes called…
  19. David E. Long, Bernard Reich. The Government and politics of the Middle East and North Africa, pp. 20, 77
  20. Graham E. Fuller. The new Turkish republic: Turkey as a pivotal state in the Muslim world
  21. История Востока. В 6 т. Т. 2. Восток в средние века. М., «Восточная литература», 2002. ISBN 5-02-017711-3
  22. Richard Trapper. Shahsevid in Sevefid Persia // Bulletin of the Schopol of Oriental and African studies. — University of London, 1974.  Вип. 37 (2). — С. 321-54.
  23. Итоги Всероссийской переписи населения 2010 года. Том 3. Национальный состав и владение языками Архівовано 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.

Література


Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.