Азербайджанці
Азербайджанці (азерб. Azərbaycanlılar آذربایجانلیلار, Azərbaycan türkləri ترکهای آذربایجانی, türklər ترکها)[17][18] — тюркомовний народ[19][20], який становить основне населення Азербайджану і значну частину населення північного заходу Ірану (Іранського Азербайджану). Загальна чисельність — понад 29 мільйонів осіб.
Азербайджанці (Azərbaycanlılar; Azərbaycan türkləri) | |||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||||||||||||||||||||||
Кількість | від 28 до 35 мільйонів | ||||||||||||||||||||||||||||
Ареал |
Іран: Азербайджан: 30,000 | ||||||||||||||||||||||||||||
Раса | Європеоїдна раса (Каспійський підтип) | ||||||||||||||||||||||||||||
Близькі до: | Тюрки, Народи Кавказу, і Іраномовні народи[13][14] | ||||||||||||||||||||||||||||
Мова | Азербайджанська | ||||||||||||||||||||||||||||
Релігія | Більшість мусульмани-шиїти[15]; меншість складають мусульмани-суніти[16]. |
Азербайджанська мова належить до огузької групи тюркської групи алтайської сім'ї мов.
У формуванні азербайджанців брало участь стародавнє населення Атропатени та Кавказької Албанії, що змішалося зі скіфами і тюрками (гунами, хозарами, печенігами, кипчаками), які заселяли Азербайджан, починаючи з IV ст. Найбільш масовою хвилею тюркської колонізації була міграція огузів в 11-13 століттях. Формування азербайджанського етносу на території історичного Азербайджану представляло собою багатовіковий процес, що завершився в основному до кінця XV століття[21], коли представники 32 місцевих тюркських племен об'єдналися під спільною назвою кизилбаші та звели на престол шаха Ісмаїла I, який згодом проголосив себе шахом Азербайджану та всього Ірану[22].
Як етнографічні групи серед азербайджанців виділяються айруми, афшари, карадагці, карапапахи, кашкайці, падари, терекеме, шахсевени.
Розселення
Дагестан
Основні райони проживання азербайджанців у Дагестані за даними перепису 2010 р.[23]
населення району | % азербайджанців | |
---|---|---|
Дербентський район | 99 054 | 58,0% |
Дербент | 119200 | 32,3% |
Дагестанські Огні | 27923 | 23,2% |
Табасаранський район | 52 886 | 18,4% |
Кізлярський район | 67 287 | 2,4% |
Магарамкентський район | 62 195 | 1,6% |
Рутульський район | 22 926 | 1,6% |
Кизляр (м/о) | 51 707 | 1,5% |
Дагестан | 2 910 249 | 4,5% |
Див. також
Примітки
- «Iran: People» Архівовано 29 листопада 2006 у Wayback Machine. — CIA: The World Factbook (retrieved 7 червня 2006).
- «Iran» Архівовано 11 березня 2007 у Wayback Machine. — Amnesty International report on Iran and Azerbaijanis (retrieved 30 липня 2006).
- Borders and Brethren: Iran and the Challenge of Azerbaijani Identity, 'The Azerbaijani Population' by Brenda Shaffer, pp. 221-225. The MIT Press (2003), ISBN 0-262-19477-5 (retrieved 10 червня 2006).
- «Encyclopedia Orient Iran» — 'Encyclopedia Orient (retrieved 18 серпня 2006).
- Перепису населення Азербайджану 1979, 1989, 1999, 2009 років
- «Azerbaijan: ɹPeople» Архівовано 9 травня 2007 у Wayback Machine. CIA Factbook. Azeri ethnic percentage of 90.6% used to calculate population derived from Azeri census (retrieved 7 червня 2006).
- «Turkey: Religions & Peoples» — Encyclopedia of the Orient (retrieved 7 червня 2006)
- «Azerbaijanis in Russia» — 2002 Russian Census (retrieved 7 червня 2006)
- State Statistics Department of Georgia: 2002 census Архівовано 6 жовтня 2007 у Wayback Machine. (retrieved 16 липня 2006)
- Архівована копія. Архів оригіналу за 15 січня 2012. Процитовано 11 квітня 2011.
- «Ethnodemographic situation in Kazakhstan» Архівовано 16 квітня 2003 у Wayback Machine. — (retrieved 7 червня 2006).
- Архівована копія. Архів оригіналу за 25 липня 2011. Процитовано 19 квітня 2011.
- V. Minorsky, «Ādharbāyjān», in Encyclopædia of Islam, Online Edition, 2006
- «Azerbaijan» — Columbia Encyclopedia (retrieved 8 червня 2006).
- Tore Kjeilen. Azerbaijanis. Looklex Encyclopaedia. Архів оригіналу за 25 серпня 2011. Процитовано 13 червня 2013.
- Boyle, Kevin and Juliet Sheen. Freedom of Religion and Belief. Routledge, 1997. ISBN 0-415-15978-4; p. 273
- Helena Bani-Shoraka. «Language Policy and Language Planning: Some Definitions» in Annika Rabo, Bo Utas. The Role of the State in West Asia, Swedish Research Institute in Istanbul, 2005, ISBN 91-86884-13-1, 9789186884130, p. 144
- Stephan Thernstrom, Ann Orlov, Oscar Handlin. Harvard Encyclopedia of American ethnic groups, Harvard University Press, 1981, p. 171, quote: In their homeland the Azerbaijanis, or Azeri Turks as they are sometimes called…
- David E. Long, Bernard Reich. The Government and politics of the Middle East and North Africa, pp. 20, 77
- Graham E. Fuller. The new Turkish republic: Turkey as a pivotal state in the Muslim world
- История Востока. В 6 т. Т. 2. Восток в средние века. М., «Восточная литература», 2002. ISBN 5-02-017711-3
- Richard Trapper. Shahsevid in Sevefid Persia // Bulletin of the Schopol of Oriental and African studies. — University of London, 1974. — Вип. 37 (2). — С. 321-54.
- Итоги Всероссийской переписи населения 2010 года. — Том 3. Национальный состав и владение языками Архівовано 11 жовтня 2017 у Wayback Machine.
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.