Азербайджанці

Азербайджанці (азерб. Azərbaycanlılar آذربایجانلیلار, Azərbaycan türkləri ترکهای آذربایجانی, türklər ترکها)[17][18] — тюркомовний народ[19][20], який становить основне населення Азербайджану і значну частину населення північного заходу Ірану (Іранського Азербайджану). Загальна чисельність — понад 29 мільйонів осіб.

Азербайджанці (Azərbaycanlılar; Azərbaycan türkləri)
Тагиєв Ахундов Хойський Самед Вургун Наріманов Гаджибеков Ібрагімбеков Гейдар Алієв Алі Хаменеї Мамед'яров Мустафазаде Алі Даеї Мамедбейова Мусаві
Кількість	від 28 до 35 мільйонів
Ареал	Іран:   21 — 28 мільйонів [1][2][3] [4] Азербайджан:    8,172,800.[5][6] Туреччина:    800,000.[7] Росія:    622,000 (2002 census).[8] Грузія:    284,761 (2002 census)[9] США:    400,000[10] Казахстан:    80,000 (1999 census)[11] Німеччина:    120 000 - 140 000 Україна:    46,000 - 150,000 Канада:   275,000[12] Решта:    30,000
Раса	Європеоїдна раса (Каспійський підтип)
Близькі до:	Тюрки, Народи Кавказу, і Іраномовні народи[13][14]
Мова	Азербайджанська
Релігія	Більшість мусульмани-шиїти[15]; меншість складають мусульмани-суніти[16].

Азербайджанська мова належить до огузької групи тюркської групи алтайської сім'ї мов.

У формуванні азербайджанців брало участь стародавнє населення Атропатени та Кавказької Албанії, що змішалося зі скіфами і тюрками (гунами, хозарами, печенігами, кипчаками), які заселяли Азербайджан, починаючи з IV ст. Найбільш масовою хвилею тюркської колонізації була міграція огузів в 11-13 століттях. Формування азербайджанського етносу на території історичного Азербайджану представляло собою багатовіковий процес, що завершився в основному до кінця XV століття[21], коли представники 32 місцевих тюркських племен об'єдналися під спільною назвою кизилбаші та звели на престол шаха Ісмаїла I, який згодом проголосив себе шахом Азербайджану та всього Ірану[22].

Як етнографічні групи серед азербайджанців виділяються айруми, афшари, карадагці, карапапахи, кашкайці, падари, терекеме, шахсевени.