Геза Такач

У складі клубу «Ференцварош» дебютував у 1919 році, одразу закріпившись в основному складі. Цей клуб залишиться для гравця єдиним у кар'єрі. Уже у тому ж сезоні 1919—20 року основним партнером Гези по захисту клубу стане Янош Хунглер, у парі з яким вони виступатимуть більше 10 років.

В першій половині 20-х років «Ференцварош» перебував в тіні МТК, що протягом десяти сезонів поспіль не мав рівних в національній першості. «Зелено-білим» вдалося у цей час лише здобути Кубок Угорщини у 1922 році. Час «Ференцвароша» настав у 1926 році, коли команді нарешті вдалося перервати гегемонію МТК. Наступний чемпіонат 1927 року став в Угорщині першим професіональним. «Ференцварош» суттєво змінив свій склад у зв'язку з переходом на професіональні рейки і знову упевнено здобув титул чемпіона з відривом у сім очок від «Уйпешта», а також виграв Кубок країни.

Ще більш успішним для команди став 1928 рік. Окрім чергових перемог у чемпіонаті і кубку, клуб здобув престижний міжнародний трофей — Кубок Мітропи, турнір для найсильніших клубів центральної Європи. У 1927 році «Ференцварош» відмовився від участі у цьому турнірі, а ось у 1928 році зіграв і упевнено переміг. У чвертьфіналі команда розгромила югославський БСК — 7:0, 6:1. У півфіналі була переможена австрійська «Адміра» (2:1, 1:0), а у фіналі ще один австрійський клуб  — «Рапід» (7:1, 3:5). Одну з головних ролей у здобутті цього своєрідного хет-трику зіграв новачок клубу Йожеф Такач, молодший брат Гези, що став найкращим бомбардиром і Кубку Мітропи (10 голів), і чемпіонату (31 гол).

Три наступних сезони команда лишатиметься без трофеїв, незважаючи на сильний склад і бомбардирські подвиги брата Йожефа, що забиватиме по чотири десятки голів. Геза у цей період переніс важку травму в 1929 році, через яку майже півроку не грав. Титул чемпіона «Ференцварош» знову здобув у 1932 році. Вклад братів Такачів у цю перемогу дуже вагомий — Йожеф вкотре став найкращим бомбардиром чемпіонату (42 голи), а Геза стабільно відіграв в усіх 22 матчах сезону.

У наступному році Такач старший випав з основи клубу, провівши в чемпіонаті лише 3 матчі. Клуб завершив першість на третьому місці, але виграв Кубок країни. У фіналі Геза не грав, але може вважатися володарем трофею, бо виступав на ранніх стадіях, зокрема у матчі 1/8 фіналу проти «Кішпешта» (8:1), що відбувся у лютому 1933 року і став для футболіста останнім у складі «Ференцвароша»[1]. Загалом він віддав команді 14 сезонів і завжди вважався одним з найбільш стабільних, працьовитих, сумлінних і жорстких гравців команди. Певні технічні і швидкісні недоліки компенсував лідерськими і бійцівськими якостями, адже мав потужну статуру. У всіх змаганнях Геза Такач зіграв у складі рідного клубу 486 матчів і ще 6 у поєдинках, де грав склад змішаний з іншим клубом«Ференцвароша»[1]. 235 матчів відіграв у чемпіонаті (з врахуванням семи матчів у загальнонаціональному плей-офф у 1925—1926 роках), 29 у Кубку країни, 11 у Кубку Мітропи і 217 у товариських матчах і інших турнірах.

1922 року Геза Такач дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини. Загалом провів у формі головної команди країни лише 4 матчі. Гезу, як і його постійного напарника по «Ференцварошу» Яноша Хунглера, не часто викликали у збірну, через дуже сильну конкуренцію. На двох позиціях у захисті в основному виступали знамениті брати Карой і Йожеф Фоглі з «Уйпешта» або ж капітан МТК Дьюла Манді. Крім чотирьох офіційних матчів за збірну, на рахунку Гези Такача є три неофіційних: у 1921 (у складі Угорщини-Б), 1925 (у складі збірної Будапешту) і у 1928 роках[2].

Тренерську кар'єру розпочав 1937 року, очоливши тренерський штаб клубу «Таксішок», з яких працював три роки. У цей же час під керівництвом Гези за команду виступав брат Йожеф, що був головним бомбардиром команди.

В подальшому очолював команду клубу «Уйпешт», з якою був двічі срібним призером чемпіонату, а у 1945 році виграв чемпіонський титул. Та команда увійшла в історію завдяки дуже результативній грі: у 22 матчах сезону «Уйпешт» забив 125 м'ячів. Більшість з них припали на пару знаменитих бомбардирів Дьюла Женгеллер (36 голів) і Ференц Суса (35 голів). Незважаючи на такі показники, наступний сезон Геза Такач провів у скромнішій команді «Уйпешт МТЕ», яку не зумів утримати в елітному дивізіоні. Загалом у ролі тренера провів 196 матчів у чемпіонаті[3].

Помер 28 грудня 1964 року на 66-му році життя у місті Будапешт.