Янош Хунглер

У складі клубу «Ференцварош» дебютував у 1920 році, майже одразу закріпившись в основному складі. У тому ж сезоні 1919—20 року основним партнером Яноша по захисту клубу став Геза Такач, у парі з яким вони виступатимуть більше 10 років.

В першій половині 20-х років «Ференцварош» перебував в тіні МТК, що протягом десяти сезонів поспіль не мав рівних в національній першості. «Зелено-білим» вдалося у цей час лише здобути Кубок Угорщини у 1922 році. Другу половину 1924 року Хунглер провів в команді «Маккабі» (Брно), основу якого складали футболісти з Угорщини[3]. «Маккабі» не виступав у місцевому чемпіонаті, а проводив міжнародні турне Європою. Клуб на цьому заробляв хороші гроші, завдяки чому платив високі зарплати своїм гравцям.

На початку 1925 року Янош повернувся до «Ференцвароша», з котрим йому в 1926 році нарешті вдалося перервати гегемонію МТК і стати чемпіоном. Наступний чемпіонат 1927 року став в Угорщині першим професіональним. «Ференцварош» суттєво змінив свій склад у зв'язку з переходом на професіональні рейки і знову упевнено здобув титул чемпіона з відривом у сім очок від «Уйпешта», а також виграв кубок країни.

Ще більш успішним для команди став 1928 рік. Окрім чергових перемог у чемпіонаті і кубку, клуб здобув престижний міжнародний трофей — Кубок Мітропи, турнір для найсильніших клубів Центральної Європи. У 1927 році «Ференцварош» відмовився від участі у цьому турнірі, а ось у 1928 році зіграв і упевнено переміг. У чвертьфіналі команда розгромила югославський БСК — 7:0, 6:1. У півфіналі була переможена австрійська «Адміра» (2:1, 1:0), а у фіналі ще один австрійський клуб  — «Рапід» (7:1, 3:5). Хунглер відіграв в усіх матчах турніру, до того ж виводив свою команду у ролі капітана.

В 1929 році «Ференцварош» відправився у турне Південною Америкою. Протягом липня-серпня 1929 року клуб провів 14 матчів (капітан зіграв в усіх) проти клубних команд і національних збірних Бразилії, Уругваю і Аргентини, здобувши 6 перемог при 6 поразках і 2 нічиїх[4]. Найбільш славною для «Ференцвароша» стала перемога з рахунком 3:2 над діючими дворазовими олімпійськими чемпіонами і майбутніми чемпіонами світу  — збірною Уругваю (щоправда, через тиждень уругвайці взяли впевнений реванш  — 0:3).

В 1930 році Хунглер приєднався до американського клубу «Фолл-Ривер Марксмен», що саме проводив турне Європою. Далі Янош виступав в командах «Будаї 11» і «Кішпешт»

В 1932 році повернувся до «Ференцвароша», з яким за два сезони встигнув виграти ще по одному титулові чемпіона і володаря кубка. У всіх змаганнях Янош Хунглер зіграв у складі рідного клубу 447 матчів (з врахування п'яти у змішаних командах) і забив 9 голів[5]. 206 матчів і 7 голів з них у чемпіонаті, 23 матчі і 1 гол у кубку країни, 6 ігор у Кубку Мітропи і 212 матчів і 1 гол у товариських матчах і інших турнірах.

1920 року Хунглер дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Угорщини у грі проти збірної Німеччини (0:1). Загалом провів у формі головної команди країни лише 8 матчів. Яноша, як і його постійного напарника по «Ференцварошу» Гезу Такача, не часто викликали у збірну через дуже сильну конкуренцію. На двох позиціях у захисті в основному виступали знамениті брати Карой і Йожеф Фоглі з «Уйпешта» або ж капітан МТК Дьюла Манді. Крім офіційних матчів за збірну, на рахунку Хунглера є три неофіційних у 1928 і 1929 роках[6].

Старший брат Яноша  — Йожеф Хунглер (1896 року народження) або ж Хунглер І, також був футболістом і виступав у складі «Ференцвароша». В 1920—1924 роках він зіграв за команду в усіх змаганнях 39 матчів (15 у чемпіонаті)[7][8]. Йожеф також був захисником, тому більшість своїх матчів за «Ференцварош» провів у парі з братом.

Також футболістом був і молодший брат Імре Хунглер (1902 року народження) або ж Хунглер ІІІ. Він у сезоні 1923—24 зіграв 6 матчів (одна у чемпіонаті) за «Ференцварош»[9], а пізніше виступав у вищому дивізіоні за команду «Кішпешт»[10]. Грав на позиції півзахисника.