Гейландит
Гейландит (англ. heulandite; нім. Heulandit m) — мінерал, водний алюмосилікат кальцію і натрію, група цеолітів.
Гейландит | |
---|---|
Ідентифікація | |
Сингонія | Моноклінна сингонія |
Колір риси | білий |
Інші характеристики | |
Названо на честь | Генрі Гейландd[1] |
Гейландит у Вікісховищі |
Загальний опис
Хімічна формула: (Ca, Na2)4[Al8Si28O72]24H2O, за іншими даними Ca[Al2Si7O18]6H2O.
Домішки: Sr, K, Ba, Mg.
Сингонія триклінна (за інш. даними моноклінна).
Твердість 3,5-4.
Густина 2,1-2,2.
Блиск скляний до перламутрового. Безбарвний, сірий, білий, жовтий, рожевий, червоний або коричневий. Прозорий і напівпрозорий.
Форми виділення: листуваті маси з майже паралельним зростанням пластинок, також зернисті агрегати, що складаються з кристалів таблитчастого та ізометричного габітусу. Зустрічається у міаролових порожнинах в базальтах та андезитах в асоціації зі стильбітом та ін. цеолітами. В друзах скарнів знаходиться спільно з ґранатом і аксинітом. Аутигенний мінерал у вапняках.
Знайдений в Ісландії, на Фарерських островах, в районі Бомбею в Індії і в Пітерс-Пойнт (провінція Нова Шотландія, Канада).
Різновиди
Розрізняють:
- гейландит баріїстий (відміна гейландиту, яка містить близько 2,5 % ВаО);
- гейландит стронціїстий (відміна гейландиту, яка містить до 3,65 % SrO).
Див. також
Примітки
- Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гейландит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Гейландит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.