Аксиніт
Аксині́т — мінерал підкласу кільцевих силікатів, поширений бороалюмосилікат кальцію, заліза і марганцю.
Аксиніт | |
---|---|
| |
Загальні відомості | |
Клас мінералу | кільцеві силікати |
Ідентифікація | |
Колір | червоний, рожевий, бузковий, білий, сірий, жовтий до коричневого, зеленуватий |
Форма кристалів | пластинчасті з гострими кінцями |
Сингонія | триклінна |
Твердість | 6,50—7,25 |
Блиск | скляний |
Колір риси | білий |
Густина | 3,25—3,30 |
Інші характеристики | |
Названо на честь | сокира |
Аксиніт у Вікісховищі |
Склад і властивості
Формула:Ca2(Fe2+,Mn2+)AI2 [Si4O12]•[ВО3] (ОН).
Містить (%): CaO — 20,13; FeO — 5,94; MnO — 3,08; AI2О3 — 18,02; В2О3 — 5,84; SiO2 — 42,73; Н2О — 1,37.
Домішки: MgO; Fe2O3.
За співвідношенням Fe і Mn в А. виділяють
- фероаксиніт (Ca2FeAl2BO3Si4O12(OH)),
- магнезіоаксиніт (Ca2MgAl2BOSi4O15(OH)),
- манганаксиніт (Ca2MgAl2BO3Si4O12(OH) )
- тинценіт (високомарганцевий А.; Ca2MnAl2BO3Si4O12(OH) )) - жовтий, коричнево-жовтий до зеленого.
Сингонія триклінна. Кристали пластинчасті з гострими кінцями.
Густина 3,25—3,30.
Твердість 6,50—7,25.
Колір червоний, рожевий, бузковий, білий, сірий, жовтий до коричневого, зеленуватий.
Блиск скляний. А. — характерний мінерал метасоматичних порід (ендоскарнів, скарноїдів і роговиків), рідше — гідротермальних жил.
Зустрічається в гідротермальних і пневматолітових, а також у метаморфічних комплексах, особливо в жилах альпійського типу.
Знаходиться разом з кварцом, польовим шпатом, епідотом, хлоритом; у рудних родовищах — з магнетитом, сульфідами. Часто супроводить контактово-метасоматичні родовища руд бору, олова, заліза, міді, свинцю, цинку та ін.
Різновиди
Розрізняють:
- аксиніт залізистий (відміна аксиніту, яка містить до 7,5 FeO);
- аксиніт магніїстий (відміна аксиніту, яка містить до 3% MgO);
- аксиніт марганцевистий (відміна аксиніту, яка містить до 14% MnO).
Галерея
- Аксиніт з Каліфорнії
- Ферроаксиніт у колекції National Museum of Natural History
- Манганаксиніт (Axinite-(Mn)), розміри кристалів до 4 см. Росія
- Clove-brown axinite crystals to 2.3 cm set atop matrix from the West Bor Pit at Дальнегорськ, Росія
- Chloritized bladed crystals of Axinite forming on Adularia from the Swiss Alps
- Тинценіт на кальциті, 4.5 x 3.5 x 3 см. Wessels Mine, Kalahari manganese fields,Northern Cape Province, Південна Африка
Див. також
Примітки
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Аксиніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Аксиніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
- http://rruff.info/doclib/hom/ferroaxinite.pdf (англ.)
- http://rruff.info/doclib/hom/magnesioaxinite.pdf (англ.)
- http://rruff.info/doclib/hom/manganaxinite.pdf (англ.)
- http://rruff.info/doclib/hom/tinzenite.pdf (англ.)
- Аксиніт в каталозі мінералів
- Аксиніт на сайті «Всё о геологии»
- Аксиніт в атласі мінералів(англ.), (нім.)
- Аксиніт на mindat.org(англ.)