Гектор Бабенко

Гектор Бабе́нко (порт. Héctor Eduardo Babenco; 7 лютого 1946, Мар-дель-Плата, Буенос-Айрес, Аргентина — 13 липня 2016, Сан-Паулу, Бразилія) — бразильсько-аргентинський кінорежисер, сценарист, продюсер й актор українського походження[2]. Номінувався на «Оскара» і «Золоту пальмову гілку» за фільм «Поцілунок жінки-павука». Також номінувався на Золоту пальмову гілку за «Карандіру» (2003) і «Нерозумне серце» (1996)[3].

Гектор Бабенко
Héctor Babenco
Бабенко у Сан-Паулу
Бабенко у Сан-Паулу
Ім'я при народженні Héctor Eduardo Babenco
Дата народження 7 лютого 1946(1946-02-07)
Місце народження Мар-дель-Плата (Буенос-Айрес, Аргентина)
Дата смерті 13 липня 2016(2016-07-13) (70 років)
Місце смерті Сан-Паулу, Бразилія[1]
Громадянство  Бразилія
Національність євреї
Професія режисер, сценарист, продюсер, актор
Кар'єра з 1973
Нагороди

Cinema Brazil Grand Prized (2005)

IMDb ID 0002199
www2.uol.com.br/hectorbabenco/
 Гектор Бабенко у Вікісховищі

Народився в Аргентині, працював в Аргентині, Бразилії та США. Його батько — український емігрант, мати з польських євреїв[4].

З творчої біографії

Режисер фільму «Поцілунок жінки-павука» (1985), в якому «Оскар» за найкращу чоловічу роль одержав Вільям Герт.

З юних літ майбутній кіномитець зацікавився філософією екзистенціалістів і вирішив по-справжньому пізнати світ. Сім років він мандрував Африкою, Північною Америкою, а з 1964 по 1968 роки жив у Європі. По дорозі юнак освоював різні фахи різнороба та знімався в кіномасовках (в Італії та Іспанії).

З 1969 живе в Бразилії в Сан-Паулу. Першу стрічку зняв 1975 року — «Король ночі». Успіх прийшов до молодого митця з другим фільмом «Лючіо Флавіо», який вважається одним із найвищих досягнень (4-й з найвідоміших) бразильського кіно (його переглянули 5.4 мільйона глядачів).

1981 року Гектор Бабенко зняв фільм «Пішот: закон найслабшого», присвячений проблемі покинутих батьками дітей. Гра юного 10-літнього актора Фернандо Рамоса принесла режисеру міжнародне визнання, а фільму кілька престижних нагород (Фернандо трагічно загинув через декілька років після зйомок стрічки). Зокрема, фільм був визнаний Лос-Анжелеською та Нью-Йоркською асоціаціями критиків найкращим іноземним кінофільмом США. А журнал «Американський фільм» у 80-ті роки визнав «Пішота» найвидатнішим фільмом десятиліття.

1984 рік — найзірковіший у біографії Е. Бабенка. У США режисер зняв фільм «Поцілунок жінки-павука», де головні ролі зіграли видатні актори Вільям Герт та Джулія Рауль. Стрічка — екранізація роману аргентинського письменника Мануела Пуйга. Крім того, що актор головної ролі В. Герт був удостоєний Оскара, фільм був висунутий ще на 4 номінації Американської Кіноакадемії.

1996 року режисер переніс складну операцію з приводу раку лімфосистеми[5], але вже через два роки — 1998-го, представив на суд глядачів нову роботу — фільм «Нерозумне серце».

Фільмографія

Режисер та продюсер

  • 1973 — O Fabuloso Fittipaldi
  • 1975 — Король ночі / O rei da noite
  • 1977 — Лючіо Флавіо / Lúcio Flávio, o passageiro da agonia
  • 1981 — Пішот: закон найслабшого / Pixote — A lei do mais fraco
  • 1984 — Земля кругла, як апельсин / A Terra é Redonda Como uma Laranja
  • 1985 Поцілунок жінки-павука / Kiss of the Spider Woman (лише режисер)
  • 1987 Будяк / Ironweed (лише режисер)
  • 1991 — Гра на полях Господніх / Brincando nos campos do Senhor (лише режисер)
  • 1996 — Нерозумне серце / Corazón iluminado
  • 2002 Карандіру / Carandiru
  • 2007 — Минуле / El Pasado

Актор

  • 1999 — Проект Венеція / The Venice Project
  • 2000 — Доки не настане ніч / Before Night Falls

Посилання

Література

  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Примітки

  1. http://www.lorientlejour.com/article/996349/bresil-deces-du-cineaste-hector-babenco-a-lage-de-70-ans.html
  2. Hector Babenco на сайті IMDb (англ.)
  3. http://www.imdb.com/name/nm0002199/awards
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 9 лютого 2012. Процитовано 15 січня 2011.
  5. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 грудня 2004. Процитовано 15 січня 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.