Гелена Альмейда

Гелена Альмейда (11 квітня 1934, Лісабон — 25 вересня 2018, Сінтра) — португальська художниця-неоконкретистка, відома своїми роботами в області фотографії, перформансу, боді-арту, живопису та малювання.

Гелена Альмейда

Народження 1934[1][2]
Лісабон, Португалія[1][2]
Смерть 25 вересня 2018(2018-09-25)[3][2]
  Сінтра, Лісабонський округ, Португалія[2]
(гострий інфаркт міокарда)
Країна  Португалія
Навчання Лісабонський університет
Діяльність фотографка, художниця, мисткиня
Батько Leopoldo de Almeidad
У шлюбі з Artur Rosad
Нагороди
 Гелена Альмейда у Вікісховищі

Із біографії

Народилася у Лісабоні в родині португальського скульптора Леопольдо де Альмейди.

1955 року Гелена закінчила факультет образотворчого мистецтва Лісабонського університету.

Творчі напрацювання

1967 року Альмейда вперше оформила свою виставку в галереї Бухгольц (Лісабон). У своїх роботах уперше використовувала тривимірні елементи, що створювало ефект об'ємності й викликало зацікавленість глядача.

1969 року визначила новий аспект у своїй роботі: прагнення до саморепрезентації. Головним аспектом виставки стала чорно-біла фотографія художниці в полотні. Розкинувши руки й дивлячись вниз, вона виглядала  як Христос, що несе хрест. Ця фотографія стверджувала: різниці між твором і тілом художника немає. Гасло: «Я — полотно!» визначило актуальність її творчості.

Початок 1970-их років — Альмейда повернулася до тривимірних ескізів.  У малюнках з нитками кінського волосся почуття виходили назовні й робота починала жити самостійно. «Живопис назовні» — так визначила свій стиль авторка.

1975 року Гелена спробувала об'єднати малювання, живопис та фотографію. Малюнок був представлений кінськими нитками; живопис — кольорами: синій, червоний, іноді чорний. Фотографія слугувала метанарративом, універсальною системою понять, знаків, символів, метафор, спрямованих на створення певного типу. ЇЇ роботи сприймалися як експерименти: дизайн в кіно, від картини до коміксу, від фотографії до скульптури, від архітектури до перформансу.

Особисте життя

Вийшла заміж за архітектора Артура Роза. Дочка Йоана Роза також стала художницею. Альмеїда померла в своєму будинку в Сінтрі, Лісабон, 25 вересня 2018 року у віці 84 роки.

Виставки

Нагороди

Серед нагород — грант від Фонду Галуста Гюльбенкяна (1964); перша премія за малювання Коїмбрського університету (1967); Великий Орден Інфанта дона Енріке (2003).

Див. також

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #124401732 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Музей сучасного мистецтва — 1995.
  3. http://en.isabart.org/person/131805

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.