Гельмут Брук
Гельмут Брук (нім. Helmut Bruck; 16 лютого 1912, Кіттліцтребен — 25 серпня 2001, Майнлойс) — німецький льотчик-ас штурмової авіації, оберст люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям.
Гельмут Брук | |
---|---|
нім. Helmut Bruck | |
Народився |
16 лютого 1913 Тшебень, Ґміна Болеславець, Болеславецький повіт, Польща |
Помер |
25 серпня 2001 (88 років) Майнлойс, Кульмбах, Верхня Франконія, Баварія, Німеччина |
Країна | Німеччина |
Знання мов | німецька |
Учасник | Друга світова війна |
Військове звання | оберст |
Нагороди | |
Біографія
Закінчив поліцейське училище. В 1935 році переведений в люфтваффе. Після закінчення авіаційного училища 1 квітня 1936 року зарахований в 1-шу групу 165-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників, 1 листопада 1938 року очолив 1-шу ескадрилью.
1 травня 1939 року ескадра була переформована в 77-му ескадру пікіруючих бомбардувальників. Учасник Польської і Французької кампанії, а також битви за Англію. З 9 по 25 липня виконував обов'язки командира 1-ї групи ескадри, з 20 серпня 1940 року — командир групи. Учасник Балканської кампанії і німецько-радянської війни. З липня 1941 році воював на південній ділянці Східного фронту, брав участь у нальотах на на кораблі Чорноморського флоту. В 1942 році брав участь у боях в Криму, в районі Харкова, Ростова і Керчі. З 20 лютого 1943 року — командир 77-ї ескадри пікіруючих бомбардувальників. Відзначився під час Курської битви і боїв в районі Білгорода. 10 січня 1944 року здійснив свій 800-й бойовий виліт. З 7 грудня 1944 року — командир 51-ї ескадри підтримки сухопутних військ. В квітні 1945 року зайняв посаду генерала штурмової авіації, в обов'язки якого входили інспектування з'єднань підтримки сухопутних військ, які діяли в Північній Німеччині. Всього за час бойових дій здійснив 973 бойових вильотів.
Після війни працював у лісовому відомстві.
Звання
- Лейтенант поліції
- Лейтенант (19 жовтня 1935)
- Обер-лейтенант (30 вересня 1938)
- Гауптман (20 квітня 1941)
- Майор (1 березня 1943)
- Оберст-лейтенант (1 листопада 1943)
- Оберст (1 червня 1944)
Нагороди
- Нагрудний знак пілота (14 грудня 1936)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки; 15 грудня 1937)
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
- Залізний хрест
- 2-го класу (13 вересня 1939)
- 1-го класу (21 травня 1940)
- Авіаційна планка бомбардувальника
- в бронзі
- в сріблі (15 травня 1941)
- в золоті (27 червня 1941)
- з підвіскою (4 грудня 1942)
- з підвіскою «900»
- Орден Заслуг (Угорщина), лицарський хрест з мечами (30 або 31 травня 1941)
- Орден «Доблесний авіатор», лицарський хрест (Румунія; 11 жовтня 1941)
- Нагрудний знак пілота (Румунія)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (4 вересня 1941)
- дубове листя (№193; 19 лютого 1943)
- Орден Корони короля Звоніміра 2-го класу з мечами (Хорватія, 10 квітня 1942)
- Німецький хрест в золоті (20 жовтня 1942)
- Кримський щит (15 березня 1943)
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» (12 квітня 1943)
- Нарукавна стрічка «Крит» (28 червня 1943)
- Нагрудний знак пілота (Угорщина) (27 серпня 1943)
- Відзначений у Вермахтберіхт (3 травня 1944)
Література
- Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.161-162 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, ISBN 3-931533-45-X