Гельмут Рікс

Гельмут Рікс, нім. Helmut Rix (нар. 4 липня 1926, Амберг 3 грудня 2004, Фрайбург-ім-Брайсгау) — німецький мовознавець, фахівець з індоєвропейських та етруської мов. Автор гіпотези про тірренські мови.

Гельмут Рікс
нім. Helmut Rix
Народився 4 липня 1926(1926-07-04)
Амберг
Помер 3 грудня 2004(2004-12-03) (78 років)
Фрайбург-ім-Брайсгау
·дорожньо-транспортна пригода
Країна  Німеччина
Національність  Німеччина
Діяльність мовознавець, викладач університету, історик
Alma mater Вюрцбурзький університет
Галузь мовознавство
Заклад Університет Фрайбурга і Регенсбурзький університетd
Членство Гайдельберзька академія наук
Відомий завдяки: дослідження про індоєвропейські та етруську мови. Гіпотеза про тірренські мови.

Біографія

Народився 4 липня 1926 року в сім'ї вчителя. Після закінчення гімназії та військової служби на флоті вступив до Вюрцбурзького університету, де вивчав індоєвропеїстику, класичну філологію та історію. З 1947 році перейшов на навчання у Гайдельберзький університет, де 1950 року захистив дисертацію «Елементи гідронімії давньої Італії» («нім. Bausteine zu einer Hydronymie Alt-Italiens»). Став членом Гайдельберзької академії наук.

З 1951 року працював асистентом Ганса Крае в Тюбінгені, а з 1955 року — доцентом латинської та грецької філології в Євангелічній Вищій школі «Августана» в Ноєндеттельзау (Середня Франконія). У 1959 році захистив дисертацію на ступінь doctor habilis в Тюбінгенському університеті за темою "Етруські власні імена. Дослідження системи, морфології та вживання власних імен пізніх написів Північної Італії " ("Das etruskische Cognomen. Untersuchungen zu System, Morphologie und Verwendung der Personennamen auf den jüngeren Inschriften Nordetruriens", 1963, Wiesbaden). У 1966 році запрошений в щойно заснований Регенсбурзький університет. З 1982 р. — професор Фрайбурзького університету Альберта і Людвіга. У 1993 році залишив роботу в університеті. Загинув в автомобільній катастрофі.

Тірренська гіпотеза

Праці

Загальна індоєропеїстіка

  • Historische Grammatik des Griechischen. Laut- und Formenlehre. Darmstadt 1976. XX, 297 S. 2.Aufl. Darmstadt 1992. XX, 297 S.
  • Lexikon der indogermanischen Verben. Die Wurzeln und ihre Primärstammbildungen. Unter Leitung von H. Rix … bearbeitet von M. Kümmel, Th. Zehnder, R. Lipp und B. Schirmer. Wiesbaden 1998, 754 S. — 2. erweiterte und verbesserte Auflage bearbeitet von M. Kümmel und H. Rix, Wiesbaden 2001, 823 S.
  • Anlautender Laryngal vor Liquida oder Nasalis sonans im Griechischen. MSS 27 (1970), p. 79-110. [Formulierung des «Rix'schen Gesetzes» — формулювання закону Рікса]

Мови й культури давньої Італії (крім етруської мови)

  • Die lateinische Synkope als historisches und phonologisches Problem. Kratylos 11 (1966), p. 156—165. Wiederabgedruckt in: K. Strunk (ed.), Probleme der lateinischen Grammatik. Darmstadt 1973, p. 90-102.
  • Zum Ursprung des römisch-mittelitalischen Gentilnamensystems. In: Aufstieg und Niedergang der römischen Welt (Festschrift Vogt) I 2. Berlin 1972, p. 700—758.
  • Die Termini der Unfreiheit in den Sprachen Altitaliens. Stuttgart 1994. 148 S.
  • Sabellische Texte, Heidelberg 2002 [Gesamtausgabe aller sabellischen (oskisch-umbrischen) Inschriften].

Етрускологія

  • Das etruskische Cognomen. Untersuchungen zu System, Morphologie und Verwendung der Personennamen auf den jüngeren Inschriften Nordetruriens. Wiesbaden 1963. XVI + 410 S.
  • La scrittura e la lingua. In: M. Cristofani (ed.), Gli Etruschi. Una nuova immagine. Firenze 1984, p. 210—238. 245. (Dt.: Schrift und Sprache. In: M. Cristofani (Hrsg.), Die Etrusker. Stuttgart — Zürich 1985, p. 210—238. 245). [Kurzgrammatik des Etruskischen]
  • Etruskisch culs ‘Tor’ und der Abschnitt VIII 1-2 des Zagreber liber linteus, Vjesnik Arheološkog Muzeja u Zagrebu, 3. Serija, Vol. XIX, Zagreb 1986, p. 17-40.
  • Etrusco un, une, unuc ‘te, tibi, vos’ e le preghiere dei rituali paralleli nel liber linteus. Archeologia Classica 43 (1991), p. 665—691 (Festschrift Pallottino).
  • Etruskische Texte. Herausgegeben in Zusammenarbeit mit G. Meiser. 2 Bde, Tübingen 1991 (I: 320 S., II: 370 S.).
  • Les prières du Liber Linteus de Zagreb. Les Etrusques, les plus religieux des hommes. Actes … publiées sous la direction de Fr. Gaultier et D. Briquel. Paris 1997, p. 391—397.
  • Rätisch und Etruskisch. Innsbrucker Beiträge zur Sprachwissenschaft, Vorträge und Kleinere Schriften 68. Innsbruck 1998. 67 S.

Примітки

    Посилання

    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.