Гельмут Ріхтер

Гельмут Ріхтер (нім. Helmut Richter; 22 червня 1891, Штутгарт18 квітня 1977, Зеегайм-Югенгайм) — німецький воєначальник, генерал зенітних військ.

Гельмут Ріхтер
нім. Helmut Richter
Народився 22 червня 1891(1891-06-22)
Штутгарт, Німецька імперія
Помер 18 квітня 1977(1977-04-18) (85 років)
Зеегайм-Югенгайм, Дармштадт-Дібург, Дармштадт, Гессен, ФРН
Країна  Німеччина
Діяльність офіцер
Знання мов німецька
Учасник Перша світова війна і Друга світова війна
Військове звання  Генерал зенітних військ
Нагороди
Залізний хрест 1-го класу
Залізний хрест 2-го класу
Орден дому Гогенцоллернів з мечами
Лицарський хрест 2-го класу ордена Фрідріха (Вюртемберг)
Ганзейський Хрест (Гамбург)
Орден дому Гогенцоллернів
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 1-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті»
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 3-го класу
Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій)
Нагрудний знак зенітної артилерії люфтваффе

Біографія

5 липня 1911 року вступив в 13-й артилерійський полк. Учасник Першої світової війни, з 2 серпня 1914 року — ад'ютант 4-го артилерійського полку, потім служив в 20-му і 1-му артилерійських полках. З 12 січня 1917 року — командир 3-ї морської гарматної батареї. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері, служив в артилерії, в 1927-31 роках — командир батареї. З 1 жовтня 1933 року служив в транспортному дивізіоні «Людвігсбург», який 1 квітня 1935 року був переданий в люфтваффе і перейменований в зенітний. З 1 жовтня 1935 року — командир дивізіону 3-го зенітного полку, з 1 жовтня 1936 року — всього полку. 1 квітня 1937 року призначений начальником відділу LP 4 Управління особового складу. З 1 квітня 1940 року — командувач фортечної зенітної артилерії 3-го військового округу, з 1 лютого 1941 року — начальник 11-го командування ППО, а 1 вересня 1941 року прийняв командування 11-ю моторизованою зенітною дивізією. З 1 листопада 1943 року — командувач зенітною артилерією при командувачі ВПС на Південному Сході, з 15 листопада 1944 року — при командувачі на Заході. В лютому 1945 року переведений в резерв. 8 травня 1945 року здався союзникам. У травні 1947 року звільнений.

Звання

Нагороди

Література

  • Залесский К.А. Люфтваффе. Военно-воздушные силы Третьего рейха. М.: Яуза-Пресс, 2005, ISBN: 5699137688
  • Reichswehrministerium (Hg.): Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1924, S. 160
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.