Гематома

Гемато́ма (лат. haematoma, від дав.-гр. αἷμα — «кров» + ωμα — «пухлина») — медичний термін, який означає обмежене скупчення крові при закритих і відкритих ушкодженнях органів та тканин з розривом (пораненням) судин, що призводить до утворення порожнин, яка містить рідку або згорнуту кров.[1] Часто є симптомом багатьох хвороб.

Гематома
Класифікація та зовнішні ресурси
Гематома м'яких тканин на черевній стінці після забиття
МКХ-10 T14.0
DiseasesDB 5487
MeSH D006406

Види

Класифікують гематому залежно від локалізації (субсерозна, субдуральна, внутрішньом'язова тощо), відношення до просвіту кровоносної судини (пульсуюча, непульсуюча), стану крові, що вилилась (згорнута, інфікована, гнійна). Основними симптомами гематоми, розташованої в підшкірній клітковині і м'язах, є: біль, наявність обмеженого набряку, порушення функції відповідних м'язів, зміна кольору шкіри від фіолетово-червоного до жовто-зеленого, нерідко підвищення місцевої температури. При гематомі внутрішніх органів на перший план виступають симптоми стиснення останніх.

Підшкірна гематома

Підшкірна гематома («синець») спочатку зовні має синьо-сизе забарвлення, а ближче до одужання гематома починає «цвісти» — знаходить жовті, зелені і рожеві відтінки.

Незгорнута гематома

Кров, що витекла в наслідок руйнування судин при травмі, за певних обставин не згортається довший час (приблизно 3 дні, інколи довше)

Внутрішньочерепна гематома

Гематома внутрішньо-мозкова травматична. Чіткого визначення поняття «гематома внутрішньо-мозкова травматична» у даний час не існує через триваючу еволюцію поглядів на патогенез процесу (синоніми — травматичний внутрішньо-мозковий крововилив / ТВК, геморагічний забій головного мозку). Зазвичай діагноз ставлять на підставі комп'ютерної томографії (КТ) головного мозку, що виявляє вогнище підвищеної щільності в паренхімі мозку у пацієнта з черепно-мозковою травмою (ЧМТ) (багато науковців не включають в це поняття вогнища менше 1 см у максимальному вимірі). Вогнища крововиливу найчастіше виявляють у зонах мозку, що найбільше страждають при прискоренні / уповільненні, — полюси і базальні поверхні лобової, скроневої і потиличної долі. Зазвичай ТВК спричинює менший мас-ефект, ніж слід було б очікувати при даному обсязі. ТВК має тенденцію до прогресивного збільшення протягом декількох днів після травми, що виявляють на послідовно проведених контрольних КТ. У деяких випадках крововилив розвивається відстрочено, в такому випадку його називають — пізніше ТВК. КТ, проведена через кілька місяців після травми, виявляє мінімальні зміни в речовині мозку (або взагалі їх відсутність).

  • Гостра травматична субдуральна гематома — скупчення крові в просторі між внутрішнім листком твердої мозкової і павутинної оболон головного мозку. У пацієнтів з гострою травматичною субдуральною гематомою звичайно виявляють значно більше первинне ушкодження головного мозку, ніж у пацієнтів з епідуральною гематомою, тому результати лікування цієї групи хворих значно гірше. Так само буває хронічна субдуральна гематома, яка зазвичай виникає у літніх людей (середній вік — 63 роки). Менш ніж у 50 % з них в анамнезі вдається виявити черепно-мозкову травму. У 20-25 % випадків хронічна субдуральна гематома буває двосторонньою.
  • Гематома епідуральна — локальне скупчення крові в просторі між внутрішньою поверхнею черепа і зовнішнім листком твердої мозкової оболони (епідуральний простір).
Гематома на руці

Кефалогематома

Кефалогематома є обмеженим (локалізованим) накопиченням крові під зовнішнім листком окістя черепа дитини. Найчастіше, як наслідок пологової травми.

Лікування гематом

Підшкірні гематоми
  • Консервативне (невеликих гематом): безпосередньо після удару — місцево холод і еластична пов'язка, (для запобігання розвитку гематоми) і анальгетики (для зменшення больових відчуттів), а через кілька днів після травми — фізіотерапевтичні процедури (для прискорення розсмоктування).
  • Оперативне (при великих гематомах): евакуація вмісту гематоми шляхом пункції, з наступним накладенням еластичних пов'язок. У разі відновлення кровотечі показано розтин гематоми, перев'язка судини, що кровоточить або накладення судинного шва. При нагноєнні гематом показано її розкриття, санація та дренування.

При неускладнених гематомах прогноз, як правило, сприятливий.

Див. також
  • Кровотеча
  • Ґуля (заокруглена опуклість, наріст на тілі людини або тварини від запалення, удару і т. ін.)[2].

Примітки
  1. Jeffrey A. Norton; Philip S. Barie; Randall Bollinger (2008). Surgery: basic science and clinical evidence. Springer. с. 1186–. ISBN 978-0-387-30800-5. Процитовано 13 липня 2011. (англ.)
  2. Ґуля Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.