Гендерна поляризація

Концепт гендерної поляризації є продовженням соціологічного розрізнення статі та гендеру (стать описує біологічні відмінності між чоловіками та жінками, гендер - культурні, тобто гендер описує "соціально побудовані ролі, поведінку, діяльність, та атрибути, які певне суспільство вважає доречними для чоловіків та жінок").[2]

За Бем, гендерна поляризація починається тоді, коли природні статеві відмінності (наприклад, у жінок менше волосся,[3] а у чоловіків більше м’язів) перебільшуються в культурному плані (коли медіа спонукають жінок видаляти природне волосся з обличчя, ніг та пахв, а чоловіків заохочують нарощувати м'язову масу).[4] Бем пояснила, що гендерна поляризація йде далі, коли культури будують "відмінності з нуля, щоб зробити статі ще більш відмінними одна від одної, ніж вони могли б бути в іншому випадку", наприклад, диктуючи помітно різні зачіски або стилі одягу для чоловіків і жінок.

Коли статі поляризовані, згідно з теорією, між жінками та чоловіками немає перекриття, спільної поведінки чи ставлення; швидше, вони явно протилежні. Бем підкреслює, що ці відмінності стають настільки "всеохопними", що "заторкують практично всі аспекти людського існування", не лише зачіски та одяг, але й те, як чоловіки та жінки виражають емоції та переживають сексуальне бажання.[5] Бем доводить, що відмінності між чоловіками та жінками "накладаються на стільки аспектів соціального світу, що тим самим налагоджується культурний зв'язок між статтю та практично будь-яким іншим аспектом людського досвіду".[6]

За словами Скотта Колтрейна та Мікеле Адамса, гендерна поляризація конкретного індивіда починається рано в дитинстві, коли дівчаткам пропонується віддавати перевагу рожевому, а не блакитному; а коли хлопчикам пропонують віддавати перевагу іграшковим вантажівкам перед ляльками, різниця між чоловіками та жінками передається та підкреслюється дітям іншими незліченними способами.[7] За словами Елізабет Ліндсі та Уолтера Закахі, діти дізнаються, спостерігаючи за іншими, що вони "можуть і не можуть робити з точки зору гендерної поведінки".[8]

За Бем, гендерна поляризація визначає взаємозаперечні сценарії для того, щоб бути чоловіком і жінкою.[9] Сценарії можуть мати потужний вплив на розвиток людини; наприклад, якщо людина є чоловіком, то вона, швидше за все, виросте з конкретним способом погляду на світ, з певною поведінкою, що розглядається як "чоловіча", і навчиться одягатися, ходити, говорити і навіть мислити соціально-затвердженим для чоловіків способом. Крім того, будь-яке відхилення від цих сценаріїв буде розглянуто як проблематичне, можливо визначене як "аморальні вчинки", що заважають релігійним звичаям, або як "психологічно патологічне".[10]

Бем розглядала гендерну поляризацію як організаційний принцип, на якому побудовано багато основних інститутів суспільства.[9] Наприклад, гендерні норми, засновані на гендерній поляризації, кодифіковані в закон. У західному суспільстві в недалекому минулому правила, засновані на уявленні про кардинальну різність статей, заважали жінкам брати участь у виборах, займати політичні посади, ходити до школи, володіти майном, служити у збройних силах, заволодівати певними професіями чи займатися певними видами спорту. Наприклад, перша сучасна Олімпіада була лише чоловічою спортивною подією, з якої виключили жінок, що визначено як яскравий приклад гендерної поляризації. Крім того, термін застосовувався до літературознавства.[11]

Бем доводила, що через історію поляризації жінки часто обмежуються сімейно-орієнтованими ролями в приватній сфері, тоді як чоловіки розглядаються як професійні представники в публічній сфері.[12] Культури істотно різняться залежно від того, що вважається доречним для чоловічих та жіночих ролей, і від того, як виражаються емоції.[13]

• Сексизм
• Гендерні стереотипи
• Гендерна роль
• Гендер
• Стать і гендер