Теорія фемінізму
Теорія фемінізму, феміністична теорія (англ. Feminist theory) — розвиток дискурсу фемінізму в науковій, філософській і художній площинах, спрямований на розуміння природи гендерної нерівності. Феміністична теорія досліджує жіночі та чоловічі соціальні ролі, досвіди, інтереси, рутинні обов'язки та феміністичні чи гендерні політики в різних наукових та соціальних сферах, таких як антропологія, соціологія, філософія, психоаналіз, медіа, дослідження, політика, ідеологія, комунікація[1], освіта, література, мистецтво, домашня економіка[2].
![](../I/Simone_de_Beauvoir_1955.jpg.webp)
Частина серії | ||||||||
Фемінізм | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
||||||||
|
||||||||
Проблеми та рішення
|
||||||||
|
||||||||
Персоналії і праці
|
||||||||
За країнами
|
||||||||
Портал ![]() ![]() | ||||||||
Теорія фемінізму зосереджена на аналізі гендерної нерівності. Теми, що їх досліджує фемінізм, включають патріархат[3][4] в цілому, сексизм (дискримінацію), об'єктивацію (особливо сексуальну об'єктивацію), утиск (англ. oppression), соціальні та психологічні гендерні стереотипи, мистецтвознавство[5] та сучасне мистецтво[6][7], естетику[8][9] та ряд інших.
Поглибленням феміністичної теорії шляхом наукового методу та застосуванням феміністичного методу в прикладних областях знання займається феміністична наука. Дотичні теми в ширшому контексті гендеру розкривають гендерні дослідження (жіночі, чоловічі, транс- і квір-студії). Прикладний характер означених дисциплін підсумовують гендерні політики.
Проблеми
Хоча феміністичний аналіз може бути застосовано до будь-яких явищ дійсності, виділяються теми, пропрацьовані традицією феміністичної критики більш ретельно. В подібному фокусі знаходяться:
- Пригноблення, гніт, утиск (англ. oppression) — загальні питання нерівності, андроцентризму, патріархатна теорія, сексизм, мізогінія та гендерне насильство.
- Тілесність і сексуальність (переосмислення традиційних систем статі, гендеру та сексуальності, їх соціальна конструйованість, тобто вплив культури, деконструкція біологізаторських уявлень про жіноче і чоловіче. Див. Соціальне конструювання гендеру, Гендерна поляризація);
- Мова (вплив закріплених у мові владних структур нерівності на їх відтворення. Див., напр., гендерна лінгвістика, феміністична мовна реформа, фемінітиви, гендерна нейтральність (у мовах з родами);
- Інтерсекційність (аналіз систем взаємопов'язаних систем розділення, дискримінації та утиску (таких, наприклад, як стать, сексуальність, клас, раса, національність, стан здоров'я, доступ до ресурсів, мова, релігія тощо), що перетинаються та створюють множинні тиски та привілеї).
Дисципліни
Розвинуто (в основному за кордоном) чисельні окремі феміністичні дисципліни, у котрих експертки в інших галузях науки та практики застосовували феміністичні техніки та принципи до своїх предметних областей. Перелік галузей не є вичерпним і постійно зростає, єдиною зі сталих ознак маючи міждисциплінарність. Найбільш об'ємні із напрацювань феміністичної теорії включають такі дисципліни:
- Феміністична психологія (критика андроцентричних підходів мейнстрімної психології до XX століття). Феміністична психологія критикує факт того, що історично психологічні дослідження провадилися з чоловічої перспективи, з прийняттям за норму чоловіка. Це психологія, зорієнтована на принципи та цінності фемінізму. Вона досліджує соціальні структури та гендер, а також те, як на жінок впливають пов'язані з ним проблеми.
- Феміністичний психоаналіз ревізує погляди переважно фрейдизму з тим, щоб нейтралізувати його андроцентричність та/або мізогінність, а також пов'язати гендерну нерівність з досвідами раннього дитинства (через засвоєння норм «чоловічості» та «жіночості»). Обґрунтовано формування гендеру в ході психосексуального розвитку (а не залежно від біологічної статі), роздільність статевих і гендерних відмінностей.
- Див., наприклад: Феміністичні погляди на Едіпів комплекс
- З 1970-х років французькі пост-лаканіанки Юлія Кристева, Мод Манноні, Люс Ірігаре та Браха Еттінгер глибоко вплинули на розуміння предмета філософії та психоаналітичного дослідження як таких. Також вагомий внесок у феміністичний психоаналіз зробили Джессіка Бенджамін, Жаклін Роуз, Рейнджана Ханна, Шошана Фелман.
- Прикладною та водночас дотичною до феміністичної психології є Феміністична педагогіка (рефлексія виховних практик в руслі міжпоколінної передачі нерівностей та розробка несексистських виховних підходів. Див. Сексизм в освіті);
- Феміністична історія (дослідження реальної ролі жінок у світовій історії, а також перепон на шляху її висвітлення. Також стрімко розвиваються такі області, як феміністична археологія та антропологія). Феміністична історія — це перепрочитання історії з жіночої перспективи. Мета феміністичної історії — дослідити та освітити жіночу точку зору на історію через нове дослідження письменниць, мисткинь, філософинь тощо, аби відкрити та продемонструвати значущість жіночих голосів та виборів у минулому. Феміністична історія намагається змінити природу історії, включаючи гендер в усі аспекти історичного аналізу, а також переглядаючи історію крізь критичну феміністичну оптику. Джилл Меттьюс (Jill Matthews) стверджує, що «мета цієї зміни є політичною: підважити практики історичної дисципліни, що применшували та утискали жінок, та створити практики, які нададуть жінкам автономію і простір для самовизначення».
- Феміністична сексологія, що виробила феміністичні погляди на сексуальність як таку, на орієнтацію, на трансгендерність, на порнографію тощо.
- Феміністична соціологія
- Феміністична біологія
- Феміністична географія
- Фемінізм і сучасна архітектура
- Феміністична технонаука
- Феміністична мистецька критика, в числі котрої літературна критика та теорія кіно, феміністична теорія в письменництві (підходи, що аналізують традиційне та сучасне мистецтво з феміністичної та жіночої точок зору на наявність у ньому андроцентизму, сексизму, чоловічого погляду, гендерної стереотипізації, замовчувань та викривлень жіночого досвіду. Результатом такого осмислення стало феміністичне мистецтво. Див.: Феміністичний мистецький рух, «Поверх спадщини», феміністична наукова фантастика);
- феміністична економічна теорія (пов'язана з феміністичним переосмисленням таких царин, як міжнародні відносини (феміністичний конструктивізм), політична екологія та політична теорія);
- Феміністична теорія права (зокрема, феміністична юридична етика та феміністична кримінологія з її теорією Feminist pathways perspective);
- Феміністична філософія, з котрої зародилась наукова феміністична думка, розвинула, зокрема, такі дисципліни, як феміністична епістемологія та гносеологія, феміністичний екзистенціалізм, феміністична етика, феміністична філософія науки, феміністична естетика, феміністичний емпіризм та метафізика, феміністичний пост-структуралістський дискурсивний аналіз);
- Феміністична теологія (зокрема, теалогія, вуменістична теалогія, ревізіоністська міфологія).
Методи та концепти
- Феміністичний метод
- Écriture féminine
- Особисте — це політичне
- Моносексуальна парадигма (Monosexual paradigm)
- Теорія комунікації
- PR
- Дизайн
- Чорна феміністична кримінологія (Black feminist criminology)
- Феміністична наука та технологічні дослідження (Feminist science and technology studies)
Література
- «Lexicon of Debates». Feminist Theory: A Reader. 2nd Ed. Edited by Kolmar, Wendy and Bartowski, Frances. New York: McGraw-Hill, 2005. 42-60.
Посилання
- Evolutionary Feminism
- Feminist theory website, Center for Digital Discourse and Culture, Virginia Tech
- Feminist Theories and Anthropology by Heidi Armbruster
- The Radical Women Manifesto: Socialist Feminist Theory, Program and Organizational Structure, Seattle: Red Letter Press, 2001
- Pembroke Center for Teaching and Research on Women, Brown University
- Feminist Theory Papers, Brown University
- The Feminist eZine, An Archive of Historical Feminist Articles
- Women, Poverty, and Economics — Facts and Figures
Примітки
- Chodorow, Nancy J., Feminism and Psychoanalytic Theory (Yale University Press: 1989, 1991)
- Brabeck, M. and Brown, L. (with Christian, L., Espin, O., Hare-Mustin, R., Kaplan, A., Kaschak, E., Miller, D., Phillips, E., Ferns, T., and Van Ormer, A.) 'Feminist theory and psychological practice', in J. Worell and N. Johnson (eds.) Shaping the future of feminist psychology: Education, research, and practice (Washington, D.C.: American Psychological Association, 1997), pp.15-35
- Gilligan, Carol, 'In a Different Voice: Women's Conceptions of Self and Morality' in Harvard Educational Review (1977)
- Lerman, Hannah, Feminist Ethics in Psychotherapy (Springer Publishing Company, 1990) ISBN 978-0-8261-6290-8
- Pollock, Griselda. Looking Back to the Future: Essays on Art, Life and Death. G&B Arts. 2001. ISBN 90-5701-132-8
- de Zegher, Catherine. Inside the Visible. Massachusetts: MIT Press 1996
- Armstrong, Carol and de Zegher, Catherine. Women Artists at the Millennium. Massachusetts: October Books / MIT Press 2006. ISBN 0-262-01226-X
- Arnold, Dana and Iverson, Margaret (Eds.). Art and Thought. Blackwell. 2003. ISBN 0-631-22715-6
- Florence, Penny and Foster, Nicola. Differential Aesthetics. Ashgate. 2000. ISBN 0-7546-1493-X