Генерал-сотник

Генера́л-сотник — вище військове звання генеральського складу Української Галицької армії 1919–1920 роках. Еквівалентне званню генерал-полковник (Українська республіка) чи генеральний бунчужний (Українська Держава), відповідає званню генерал в сучасних Збройних силах України.

Назва звання

Звання генерал-сотник, складається з двох частин: «генерал» (від лат. generalis — загальний, спільний) та «сотник». Військове звання «сотник», відповідало в УГА званню капітан, що споріднює значення звань генерал-сотник та генерал-капітан. В деяких слов’янських країнах (Хорватія, Словенія), звання сотника і в наш час є місцевою назвою звання рангу «капітан».

Військове звання Української Галицької армії (1919—1920)

Генерал-чотар – найвище військове звання генеральної старшини (генералітет) Української Галицької Армії, регулярної армії Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Вище за рангом ніж генерал-поручник.

Знаки розрізнення в УГА були введені Державним секретаріатом військових справ (ДСВС) Західної області УНР 22 квітня 1919 року і уявляли собою комбінацію стрічок на рукавах однострою та «зубчатки» на комірах. Генерал-чотар мав за знаки розрізнення три стрічки: одну широку срібну стрічку з булавами на кінці, вище та нижче якої знаходилися середні також срібні плетені стрічки. Генерали (генеральна старшина) мали срібну зубчатку, на прямокутному золотому підкладі (72х34 мм) [1].

Нижче за рангом:
Генерал-поручник

УГА
Генерал-сотник		 Вище за рангом:
-

Див. також

Примітки
  1. Крип'якевич 1992:532-535—712.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.