Генрик Штіфельман

Генрик Штіфельман (Henryk Stifelman, 1870 Одеса — 10 червня 1938) — польський архітектор.

Генрик Штіфельман
Народження 1870(1870)
Смерть 10 червня 1938(1938-06-10)
Поховання Єврейський цвинтар у Варшаві (Воля)d
Країна
(підданство)		  Польська Республіка
Діяльність архітектор
Праця в містах Одеса, Варшава
Найважливіші споруди Q60661082?
 Генрик Штіфельман у Вікісховищі

Біографія

Народився 1870 року в Одесі. Працював під керівництвом Миколи Толвінського. Одночасно з Толвінським переїхав до Варшави, де 1897 року заснував підприємство спільно зі Станіславом Вайссом. Від 1900 року редагував розділ «Архітектура» у варшавському часописі «Przegląd Techniczny». Від початків член «Товариства опіки над пам'ятками минулого». Належав до «Кола архітекторів» у Варшаві. Тривалий час входив до правління як секретар. Член правління «Видавничої артілі польських архітекторів», яка зокрема видавала журнал «Architektura i Budownictwo». Збудував близько 100 об'єктів. Брав участь у багатьох архітектурних конкурсах. 1910 року спільно з архітектором Станіславом Вайссом експонував проєкт гідропатичного санаторію, спільно з Толвінським — проєкт вілли під Варшавою, а також власний проєкт літнього будинку під Варшавою на виставці польських архітекторів у Львові.[1]

Роботи у Варшаві
  • Дім на вулиці Служевській, 3 (1903, спільно з Миколою Толвінським).[2]
  • Дім на вулиці вулиці Маршалковській, 81а (1906, співавтор Станіслав Вайсс).[3]
  • Дім Броніслава Массальського на вулиці Окшій, 26, на розі з вулицею Ягеллонською. Збудований 1906 року. Приписується спілці Штіфельмана і Вайсса.[4]
  • Будинки на вулиці Маршалковській, 21 і 31 (співавтор Станіслав Вайсс).[5]
  • Дім на вулиці Новогродській, 18 (співавтор Станіслав Вайсс).[5]
  • Дім на вулиці Золотій, 45 (співавтор Станіслав Вайсс).[5]
  • Дім на вулиці Мьодовій, 3 (співавтор Станіслав Вайсс).[5]
  • Дім на вулиці Багателі, 13—15 (співавтор Станіслав Вайсс).[5]
  • Дім на вулиці Гожій, 3 (співавтор Станіслав Вайсс).[5]
  • Дім на вулиці Сенкевича, 2.
  • Дім на вулиці Хмєльній, 6.
  • Корпуси шпиталю в місцевості Чисти.
  • Шпиталь на вулці Плоцькій.
  • Оселя з дешевих помешкань ім. подружжя Вавельбергів на вул. Людвіки, 2.
  • Конкурсний проєкт розбудови дому Кредитного товариства. І нагорода.
  • Конкурсний проєкт розбудови приміщень Музею промисловості і рільництва. ІІ нагорода.
  • Конкурсний проєкт розбудови шкіл початкових на вулиці Лєшно. ІІ нагорода. Близько 1907 року.[6]
  • Конкурсний проєкт будівлі Школи красних мистецтв. II місце. Співавтор Станіслав Вайсс. 1912 рік.[7]
  • Виховний заклад єврейської гміни ім. Міхала Бергсона на вулиці Ягеллонській, 28. Будинок модерністичний, з елементами бароко. Збудований у 1913–1914 роках. Розповсюджена у літературі версія про співавторство Станіслава Вайсса є хибною.[8]
  • Гуртожиток для єврейських студентів на вулиці Сераковського, 7. Збудований у 1924–1926 роках. Початково планувався на розі вулиць Широкої і Ягеллонської. Для цієї ділянки існував відповідний проєкт Штіфельмана від 1923 року, про який однак невідомо жодних деталей.[9]
  • Проєкт будинку юдаїстичної бібліотеки при Великій синагозі у Варшаві. На закритому конкурсі 1927 року не здобув нагород. Штіфельман був також автором ескізу, який послужив основою для укладення умов конкурсу.[10]
Роботи в інших населених пунктах
  • Конкурсний проєкт вілли в Рашкові. I нагорода. 1903 рік.[11]
  • Конкурсний проєкт будинку Ощадної каси і казино в Ряшеві. III місце. Співавтор Станіслав Вайсс. 1906 рік.[12]
  • II місце на конкурсі проєктів санаторію для грязелікування у Криниці-Здруй 1906 рік. Співавтор Станіслав Вайсс.[13]
  • I нагорода на конкурсі проєктів робітничої колонії у Страховіцах. 1920 рік.[14]
  • Проєкт санаторія на вулиці Любельській у Радомі (1920).[15]

Примітки
  1. Sprawozdanie Komitetu Wystawy Architektów polskich // Czasopismo Techniczne. — 1910. — № 24. — S. 387.
  2. M. T. Dom dochodowy przy ul. Słuiewskiej w Warszawie // Architekt. — 1903. — № 9. — S. 93—94.
  3. Architekt. — 1906. — № 11. — S. 255–258.
  4. Zieliński J. Praski dom mieszkalny w XVIII i XX w. — podobieństwa i różnice w odniesieniu do zabudowy lewobrzeżnej // Odkrywanie warszawskiej Pragi. 360-lecie nadania praw miejskich / Pod red. Z. Michalczyka. — T. 1. — Warszawa: Agencja reklamowa MAGA, 2008. — S. 71. — ISBN 978-83-927791-1-7.
  5. Hst. Ś. p. Stanisław Weiss, budowniczy // Przegląd Techniczny. — 1918. — № 33—38. — S. 200.
  6. Architekt. — 1907. — № 5. — S. 117–120, tabl. XVIII.
  7. Konkurs na Szkołę Sztuk Pięknych Warszawie // Architekt. — 1912. — № 2. — S. 25, tabl. 4.
  8. H. St. Gmach Instytucyj Wychowawczych Warszawskiej Gminy Starozakonnych na Pradze przy ul. Jagiellońskiej 4 w Warszawie // Architekt. — 1924. — № 3. — S. 34—35; Grygiel T. Gmach Wychowawczy Warszawskiej Gminy Starozakonnych im. Michała Bergsonai Dom Akademików Żydów w Warszawie w kręgu inspiracji monachijskiej // Kwartalnik Historii Żydów. — 2012. — № 4 (244). — S. 583—601. — ISSN 1899–3044.
  9. Grygiel T. Gmach Wychowawczy… — S. 583–601; Sprawozdanie z działalności Centralnego Komitetu od dnia 1-III 1924 r. do dnia 28-II 1925 r. — Warzawa, 1925. — S. 19.
  10. Komitet budowy gmachu głównej biblioteki judaistycznej przy Wielkiej Synagodze w Warszawie. Sprawozdanie z budowy i opis gmachu. 1928—1936. — Warszawa: Zakłady graficzne «Gloria», 1936. — S. 6, 9.
  11. Rozstrzygnięcie IX-go konkursu Delegacyi Architekt. // Architekt. — 1903. — № 4. — S. 52.
  12. Architekt. — 1907. — № 2. — S. 29—34, 39—40.
  13. Rozmaitości // Architekt. — 1906. — № 10. — S. 240.
  14. Architekt. — 1923. — № 3. — S. 22—27.
  15. Architekt. — 1922. — № 2. — S. 17—18.

Джерела
  • A. D. Henryk Stifelman — budowniczy // Architektura i Budownictwo. — 1938. — № 3. — S. 103—104.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.