Генріх Шретелер
Генріх Андреас Шретелер (нім. Heinrich Andreas Schroeteler; 10 грудня 1915, Ессен — 19 січня 2000, Бохум) — німецький офіцер-підводник, капітан-лейтенант крігсмаріне. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
Генріх Шретелер | |
---|---|
нім. Heinrich Schroeteler | |
| |
Народився |
10 грудня 1915[1][2] Katernbergd, Q54803602?, Ессен, Дюссельдорф, Рейнська провінція, Королівство Пруссія, Німецька імперія[2] |
Помер |
19 січня 2000[1] (84 роки) Бохум, Арнсберг, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина |
Країна | Німеччина |
Діяльність | солдат |
Alma mater | Військово-морська академія Мюрвікаd (27 листопада 1937)[3] і Рурський університет (1969) |
Вчителі | Bernard Andreaed |
Знання мов | німецька |
Учасник | Друга світова війна[2] |
Magnum opus | Галіон |
Військове звання | Капітан-лейтенант[3] |
Нагороди | |
Біографія
3 квітня 1936 року вступив на флот. Служив на тральщиках і торпедних катерах. У вересні 1941 року переведений в підводний флот. В якості інструктора здійснив похід на підводному човні U-96. З 21 жовтня 1942 року командував U-667, на якому зробив 3 походи (провівши в морі в цілому 142 дні), в основному в Північну Атлантику. У травні 1944 переведений в штаб командувача підводним флотом, де з липня 1944 займався плануванням операцій проти конвоїв союзників. З січня 1945 року — офіцер з бойової підготовки 27-ї флотилії. З 10 березня 1945 року — командир U-1023 (Тип VII-С / 41), на якому здійснив 1 похід, що тривав 47 днів.
Всього за час бойових дій потопив 1 корабель водотоннажністю 335 тонн і пошкодив ще 1 корабель водотоннажністю 7345 тонн. За словами Шретелера, він пошкодив ще 4 кораблі, проте підтвердження цьому немає.
Дата | Назва корабля | Тип | Тоннаж | Вантаж | Екіпаж | Загинули | Країна | Конвой |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
23 квітня 1945 | Riverton (пошкорджений) | Торговий пароплав | 7,345 | Баласт | 48 | 3 | Британська імперія | TBC-135 |
7 травня 1945 | HNoMS NYMS-382 | Тральщик | 335 | 32 | 22 | Норвегія |
10 травня 1945 року здався британській владі у Веймуті. В 1948 звільнений і став художником-фрілансером. В 1965/69 роках вивчав історію мистецтва, Середньовіччя і археологію в Рурському університеті. Після завершення навчання працював в дослідницькій асоціації Інституту археології, де очолив майстерню моделювання і став куратором колекцій. Був присутній на похороні Карла Деніца. Активно відстоював честь вермахту.
Звання
- Кандидат в офіцери (3 квітня 1936)
- Морський кадет (10 вересня 1936)
- Фенріх-цур-зее (1 травня 1937)
- Оберфенріх-цур-зее (1 липня 1938)
- Лейтенант-цур-зее (1 жовтня 1938)
- Оберлейтенант-цур-зее (1 жовтня 1940)
- Капітан-лейтенант (1 квітня 1943)
Нагороди
- Залізний хрест
- 2-го класу (24 жовтня 1940)
- 1-го класу (14 квітня 1941)
- Нагрудний знак підводника (6 липня 1942)
- Фронтова планка підводника в бронзі (7 жовтня 1944)
- Німецький хрест в золоті (10 листопада 1944)
- Лицарський хрест Залізного хреста (2 травня 1945)
- Медаль Рурського університету (1981) — за успішне відновлення стародавніх творів мистецтва.
Роботи
- Носова фігура вітрильника «Горх Фок II».
- Монумент Кортума
Література
- Залесский К.А. Кригсмарине. Военно-морской флот Третьего рейха. — Москва : Яуза, Эксмо, 2005. — 638 с. — (Энциклопедия Третьего рейха) — 5000 прим. — ISBN 5-699-10354-6.
Посилання
Примітки
Доктори наук Німеччини
Примітки
- SNAC — 2010.
- Busch R., Röll H. Der U-Boot-Krieg, 1939-1945: Die deutschen U-Boot-Kommandanten — 1996. — Vol. 1. — S. 217. — 344 с. — ISBN 3-8132-0490-1
- http://www.ubootarchiv.de/ubootwiki/index.php/Heinrich-Andreas_Schroeteler