Генріх III (герцог Брабанту)
Генріх III Доброзичливий (*Henri III le Débonnaire, бл. 1231 — 1261) — 3-й герцог Брабанту в 1248—1261 роках.
| Генріх III | |
|---|---|
| Henri III de Brabant | |
 | |
| Народився |
бл. 1231 Левен, округ Левенd, Бельгія |
| Помер |
1261 Левен, округ Левенd, Бельгія |
| Поховання | Левен |
| Діяльність | політик |
| Знання мов | французька[1] |
| Титул | герцог Брабанту |
| Термін | 1248—1261 роки |
| Попередник | Генріх II |
| Наступник | Генріх IV |
| Конфесія | католицтво |
| Рід | Брабантський дім |
| Батько | Генріх II |
| Мати | Марія Гогенштауфен |
| Брати, сестри | Генріх I (ландграф Гессену), Beatrice of Brabantd[2], Maria of Brabant, Duchess of Bavariad[2], Elizabeth of Brabantd і Matilda of Brabant, Countess of Artoisd[2] |
| У шлюбі з | Аделаїда Бургундська |
| Діти | 4 сини і 1 донька |
 Герб | |
Життєпис
Походив з Лувенського дому (Регінаридів). Старший син Генріха II Шляхетного, герцога Брабанту, і Марії (доньки Філіппа I Гогенштауфена, короля Німеччини). Народився близько 1231 року. Набув перший військовий досвід у 1247 році, коли підтримував свого стриєчного брата Вільгельма Голландського у боротьбі за німецьку корону.
У 1248 році в Ахені брав участь у коронації Вільгельма II, графа Голландії, якого було обрано королем Німеччини. Того ж року після смерті батька стає герцогом Брабанту. Спочатку більше уваги приділяв внутрішнім справам своїх володінь, тому не підтримав короля Німеччини в боротьбі за графства Фландрію й Ено.
1251 року оженився з донькою бургундського герцога Гуго IV. Після смерті Вільгельма Голландського у 1256 році Генріх III підтримував обраного римським королем Альфонса X Кастильського в його домаганнях на престол Священної Римської імперії. Натомість отримав підтвердження своїх прав на герцогство Лотьє (колишня назва Нижньої Лотарингії) і посаду імператорського вікарія.
Наслідуючи приклад батька за кілька днів зі смерті, Генріх III публікує хартію-заповіт, яка гарантувала, в тому числі і те, що жителі Брабанта були підсудні лише суду, що спеціальні податки будуть стягуватися тільки на посвяту принців в лицарі або їх шлюб, а також в чітко описаних умовах війни. Заповів 4000 левенських фунтів хрестоносцям, а також наказав євреям, так само як і провансальським і італійським банкірам залишити Брабант або відмовитися від лихварства. Йому спадкував старший син Генріх IV під регентством своєї матері.
Меценат
Брабантський герцог був покровителем поетів (насамперед трувера Адене ле Руа), йому самому належить декілька віршів французькою мовою.
Родина
Дружина — Аделаїда-Аліса, донька Гуго IV, герцога Бургундії.
Діти:
- Генріх (1251—після 1272), 4-й герцог Брабанту
- Жан (1252/1253—1294), 5-й герцог Брабанту, 9-й герцог Лімбуруг
- Готфрід (д/н—1302), 1-й граф Арсхот
- Марія (1256—1321), дружина Філіпп III, короля Франції
Коханка — Йоганна ван дер Балк
Діти:
- Жильберт ван бер Брехт (д/н), капітан (очільник залоги) міста Тіль
Джерела
- Karl Theodor Wenzelburger: Heinrich III., Herzog von Brabant. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 11, Duncker & Humblot, Leipzig 1880, S. 482.
- Dunbabin, Jean (2011). The French in the Kingdom of Sicily, 1266—1305. Cambridge University Press.