Геніальність

Геніа́льність — це набір здібностей, який визначає появу творців, що мають історичне значення в житті суспільства, засвідчують нову епоху в розвитку культури, науки та науково-технічного прогресу.


Трактування

Геніальність (од лат. genius — «дух») — це найвищий ступінь прояву творчих сил людини. Проявляється у створенні тих або інших здобутків, що мають важливе значення для розвитку суспільства. Для особистості ґенія характерні такі риси, як творча продуктивність, володіння певною методологією, готовність до подолання стереотипів і традиційних настанов.

Геніальність (од лат. genius — «дух») — найвищий рівень інтелектуального або творчого функціонування особистості[1], який реально проявляється у визначних наукових відкриттях або філософських концепціях, технічних або технологічних винаходах, соціальних перетвореннях, створенні художніх творів, що мають віддалені наслідки в багатьох областях культури. Про геніальність кажуть, коли досягнення розцінюються як новий етап в певній сфері діяльності, вважаються випереджаючими свій час, формуючи зону найближчого розвитку культури[2]. Традиційно (починаючи від І. Канта) термін «геніальність» пов'язують з уявленнями про талант, проте багато авторів (наприклад, Ч. Ломброзо, В. Гірш, А. В. Лібін) систематично розрізняють ці поняття[3].

Примітки
  1. А. С. Ребер Оксфордский толковый словарь по психологии. 2002
  2. Мещеряков Б. Г. Психология. Тематический словарь. — СПб.: Прайм-ЕВРОЗНАК, 2007. ISBN 5-93878-310-0. С. 275
  3. Ильин Е. П. Психология творчества, креативности, одарённости. СПб.: Питер, 2007. ISBN 978-5-49807-239-5. С. 133–136

Джерела

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.