Техніка

Те́хніка (від грец. techne мистецтво, майстерність) — сукупність засобів, створених людством для обслуговування своїх потреб виробничого і невиробничого характеру. У техніці матеріалізовано знання і виробничий досвід, накопичені людством у процесі розвитку суспільного виробництва.

У вужчому сенсі під технікою маються на увазі машини, механізми, прилади, пристрої, знаряддя тієї чи іншої галузі. Часто у поняття техніки і до об'єктів технічних наук включається також технологія (від грец. techne + logos — слово, вчення) — сукупність виробничих процесів у певній галузі виробництва, а також опис способів виробництва. Це так тому, що техніка і технологія є двома основними опорами будь-якого виробництва.

Призначення техніки

Основне призначення техніки — звільнення людини від виконання фізично важкої або рутинної (одноманітної) роботи з метою підвищення ефективності і продуктивності праці, раціональнішого використання природних ресурсів, а також зниження ймовірності помилки людини при виконанні складних операцій.

Області застосування техніки:

  • створення матеріальних і культурних цінностей;
  • вироблення, перетворення і передача різних видів енергії;
  • збір, обробка та передавання інформації;
  • проведення наукових досліджень;
  • створення і використання різних засобів пересування;
  • забезпечення обороноздатності.

Алоїз Хунінг, професор Дюссельдорфського університету, вважає: «Завдання техніки — перетворювати природу і світ людини відповідно до цілей, поставлених людьми на основі їх потреб і бажань. Лише інколи люди можуть вижити без своєї перетворювальної діяльності. Без техніки люди не змогли б упоратися з навколишнім природним середовищем. Отже, техніка — це необхідна частина людського існування протягом всієї історії».

Історія розвитку техніки

Див. також Історія техніки

Парова машина Ньюкомена (1712 р.)
Космічний Телескоп Хаббл. Працює на орбіті з 1990 року

Можна визначити такі основні етапи розвитку техніки:

  • Кінець XVIII — початок XIX століття. Промислова революція — створення парової машини і універсальних прядильних верстатів, що ознаменувало перехід ремісничого виробництва до промислової економіки (машинного виробництва).
  • Кінець XIX століття. Створення двигуна внутрішнього згоряння, що дозволило створити новий клас компактних машин, у тому числі автомобілів, суден тощо. Широке впровадження електрики, в тому числі способів її генерації та використання електричних машин.
  • Початок XX століття. Розвиток радіотехніки та радіоелектроніки. Створення конвеєрного виробництва. Поява та розвиток авіації.
  • Середина XX століття. Впровадження широкої автоматизації виробництва, створення обчислювальної техніки. Вихід в космос. Освоєння атомної енергії.
  • Кінець XX століття — початок XXI століття. Дослідження в області біо- і нанотехнологій, які можуть призвести до чергової революції в багатьох областях діяльності людини.

Взаємозв'язок науки і техніки

Прискорювач в Лабораторії Фермі

З точки зору розвитку, наука і техніка пов'язані дуже сильно. І якщо в давнину розвиток техніки відбувався на основі досвіду (емпірично), то в даний час це відбувається на зрізі нових наукових знань і досліджень, як наслідок фундаментальних відкриттів. Попередньою умовою створення таких пристроїв, як ядерний реактор або сучасний комп'ютер, є глибоке вивчення фізичних, хімічних та інших процесів, що лежать в основі їх роботи. З іншого боку, наукові дослідження вже неможливі без сучасної техніки найвищого рівня, в цих областях завжди застосовуються найпередовіші розробки, наприклад Великий адронний колайдер.

Таким чином, синхронний розвиток техніки і науки є неодмінною умовою руху людської цивілізації.

Приклади техніки

Найважливіші досягнення техніки

До нашої ери

бл. 2 400 тис. (?) найдавніші кам'яні знаряддя центр.-сх. та пд. Африка
бл. 100 тис. (?) вміння добувати вогонь Євразія, Африка
бл. 15 тис. (?) лук пн. Африка
бл. 6200 будівля з сушеної цегли пд.-зх. Азія
бл. 3200 (?) гончарний круг, випалена цегла, інструменти з бронзи Месопотамія
бл. 2800 перша велика будівля з каменю: східчаста піраміда Єгипет
88 водяний млин Мала Азія

Наша ера

бл. 105папірШао ЛуньКитай
бл. 650порцеляна ?Китай
бл. 700плуг ?Франконія
1232порох та ракети
(у військовому застосуванні)
 ?Китай
бл. 1400велика доменна піч ?зх. Європа
бл. 1450друкарський пресЙоганн ГутенбергНімеччина
бл. 1510переносний пружинний годинникП. ҐенлайнНімеччина
1673 (?)мікроскопАнтонін ван ЛевенгукНідерланди
1752громовідвідБенджамін ФранклінСША
1782промислова парова машинаДжеймс ВаттВелика Британія
1783повітряна куля
(з нагрітим повітрям; воднем)
брати Монгольф'є Жозеф-Мішель та Жак-ЕтьєннФранція
1785механічний ткацький верстатЕ. КартрайтВелика Британія
1800гальванічний елементА. ВольтаІталія
1824портландський цементДж. ЕспдінВелика Британія
1832генератор змінного струмуА. ПіксуФранція
1839фотографія (дагеротип)Л. ДаггерФранція
1853технологія промислової переробки нафти та озокериту на нафтопродукти (гас, бензин, нафтовий бітум (асфальт), гудрон)Йоган ЗегУкраїна, Львів
1856конверторне виробництво сталіГенрі БессемерВелика Британія
1863метроДж. Фаулер, Ч. ПерсонВелика Британія (Лондон)
1867залізобетонЖ. МоньєФранція
1876телефонАлександер Грем БеллСША
1876двигун внутрішнього згорянняНіколаус ОттоНімеччина
1873
(1879)
електрична лампочка
(як ми її знаємо сьогодні)
О. М. Лодигін
(Т. Едісон)
Російська імп.
(США)
1886автомобільК. Бенц;
Готтліб Даймлер
Німеччина
1895кінематографбрати Люм'єрФранція
1896радіоГ. Марконі;
О. Попов
Італія
Російська імп.
1903літакбрати Райт:
Вілбер та Орвілл
США
1924телебаченняДж. Л. БердВелика Британія (Шотландія)
1939реактивний літакЕ. ХейнкельНімеччина
1942ядерний реакторЕ. ФерміСША (Чикаго)
1944комп'ютерДж. В. Моклі, Дж. П. ЕккертСША
1945атомна бомбаколектив під керівництвом Дж. Р. ОппенгеймераСША
1954атомна електростанціяколектив під керівництвом І. В. КурчатоваСРСР
1956відеомагнітофон ?США
1957штучний супутник Земліколектив під керівництвом С. П. КорольоваСРСР
1958мікросхемаДж. КілбіСША
1960лазерТ. МейманСША
1961пілотований космічний корабельколектив під керівництвом С. П. КорольоваСРСР
1970мікропроцесор ?США
1973персональний комп'ютер ?США

Див. також

Примітки

    Джерела

    До розділу «Найважливіші досягнення техніки»

    • «Універсальний словник-енциклопедія „УСЕ“» К., «Ірина», 1999
    • «Інновації, що змінили світ» (За матеріалами часопису «Форбс»). Ч. 1[недоступне посилання з липня 2019], 2[недоступне посилання з липня 2019], 3[недоступне посилання з липня 2019], 4, 5
    • Найвизначніші досягнення інженерії у 20 столітті

    Посилання

    • (англ.) Popular Mechanics — американський науково-популярний журнал з техніки й технологій.
    • (рос.) Радио — науково-популярний журнал з радіотехніки.
    • (рос.) Техника-молодежи — архів науково-популярного журналу з техніки й винахідництва.

    Література

    • Мікропроцесорна техніка: підруч. для студентів, які навчаються за спец. «Електроніка» / В. Я. Жуйков, Т. О. Терещенко, Ю. С. Ямненко ; М-во освіти і науки України, Нац. техн. ун-т України «Київ. політехн. ін-т». — 3-тє вид., переробл. і доповн. — Київ: НТУУ «КПІ», 2015. — 440 с. : іл. — Бібліогр.: с. 437—439 (47 назв). — ISBN 978-966-622-744-0
    • Мікросхемотехніка: підручник / І. І. Гельжинський, Р. Л. Голяка, З. Ю. Готра, Т. А. Марусенкова ; за ред. З. Ю. Готри. Львів: Ліга-Прес, 2015. — 492 с. : іл. — Бібліогр.: с. 489—490 (30 назв). — ISBN 978-966-397-231-2
    • Схемотехніка: пристрої цифрової електроніки: підруч. для студентів, які навчаються за спец. «Електроніка»: [у 2 т.]. Т. 1 / В. М. Рябенький, В. Я. Жуйков, Ю. С. Ямненко, О. В. Борисов ; М-во освіти і науки України, Нац. техн. ун-т України «Київ. політехн. ін-т». — Київ: НТУУ «КПІ», 2015. — 400 с. : іл. — Бібліогр.: с. 397—399 (40 назв). — ISBN 978-966-622-746-4
    • Схемотехніка: пристрої цифрової електроніки: підруч. для студентів, які навчаються за спец. «Електроніка»: [у 2 т.]. Т. 2 / В. М. Рябенький, В. Я. Жуйков, Ю. С. Ямненко, О. В. Борисов ; М-во освіти і науки України, Нац. техн. ун-т України «Київ. політехн. ін-т». — Київ: НТУУ «КПІ», 2015. — 360 с. : іл. — Бібліогр.: с. 355—357 (40 назв). — ISBN 978-966-622-747-1
    • Теоретичні основи взаємодії пружно-деформованих виконавчих елементів будівельної техніки і робочого середовища з врахуванням термореологічних процесів: монографія / Л. Є. Пелевін, М. М. Балака, М. О. Пристайло та ін. ; М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т буд-ва і архітектури. — Київ: Інтерсервіс, 2015. — 232 с. : іл. — Бібліогр.: с. 216—231 (184 назви). — ISBN 978-617-696-298-4
    • Цифрова схемотехніка. Елементи дискретних пристроїв інформаційно-комунікаційних систем: навч. посіб. [для студентів ден. та заоч. форм навчання, які навчаються за галуззю знань «Інформ. безпека»] / В. М. Максимович, А. Я. Горпенюк, Ю. М. Костів, Н. М. Лужецька ; М-во освіти і науки України, Нац. ун-т «Львів. політехніка». Львів : Вид-во Львів. політехніки, 2015. — 136 с. : іл. — Режим доступу: . — Бібліогр.: с.131 (6 назв). — ISBN 978-617-607-870-8
    • Бучинський М. Я., Горик О. В., Чернявський А. М., Яхін С. В. ОСНОВИ ТВОРЕННЯ МАШИН / [За редакцією О. В. Горика, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України]. — Харків: Вид-во «НТМТ», 2017. — 448 с. : 52 іл. ISBN 978-966-2989-39-7
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.