Георгіївська церква (Сіянці)

Церква святого Георгія — чинна дерев'яна церква, пам'ятка архітектури національного значення[1] у с.Сіянці на Рівненщині. Парафія належить до Рівненської єпархії Української Православної Церкви Московського патріархату.

Церква святого Георгія
Свято-Георгіївська церква
50.48108° пн. ш. 26.63445° сх. д. / 50.48108; 26.63445
Тип споруди церква
Сучасний статус Пам'ятка архітектури національного значення №608 0
Розташування  Україна, с.Сіянці, Острозький район, Рівненська область
Кінець будівництва 1743 р. (перебудована 1888 р.)
Належність Українська православна церква (Московський патріархат)
Стан чинна
Епонім Святий Юрій
Георгіївська церква (Сіянці) (Україна)
Георгіївська церква (Сіянці) (Рівненська область)

Історія

Церква святого Георгія побудована у 1743 року[2][3] на кошти парафіян.

Архітектура

Церква дерев'яна, двоверха, тризрубна з прибудованою з заходу дзвіницею. Була суттєво перебудована у 1888 році — прибудовано нову триярусну дзвіницю[4]. При цьому верх над бабинцем був розібраний (схожа перебудова була здійснена на церкві сусіднього Милятина). Нині церква складається з квадратної нави, прямокутного бабинця та шестикутної в плані абсиди. Нава та абсида мають двозаломний перехід до восьмигранних барабанів, в кожному з яких влаштовано по два невеликих вікна. Обидві бані мають бароковий профіль і завершуються «сліпими» ліхтарями з цибулястими маківками.

Триярусна дзвіниця прибудована по типу «восьмерик на двох четвериках». До північної стіни нави прибудовано окремий притвор зі входом, до південної стіни абсиди – невелике приміщення ризниці, а до головного входу – ще один притвор, очевидно пізнішого походження. Зовнішні стіни церкви мають вертикальне шалювання з дощок та нащільників. Під карнизами стін влаштовані традиційні декоративні пасма з викружками. В минулому була здійснена стабілізація зовнішніх стін нави, про що свідчать вертикальні стяжки. На маківках церкви збереглися оригінальні, вишукано орнаментовані металеві хрести.[5][6][7][8]

Колористична гама (2009 - 2016 рр.) складалася з світло-голубих стінових площин, синіх декоративних пілястр на зовнішніх та внутрішніх кутах, світло-сірого покрівельного матеріалу на дахах та банях. На меморіальній таблиці, встановленій на стіні храму, вказана помилкова дата будівництва (1747 р.)

Світлини

Див.також

Примітки

  1. Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам'ятки України, 1999 р., № 2-3
  2. Пам'ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 76
  3. Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 129
  4. Пам'ятники містобудування і архітектури УРСР. - К .: Будівельник, 1985, т. 3, Ровенська обл. с. 326-327
  5. Девятисотлетие православия на Волыни. 992-1892 гг. Ч.1-2. – Житомир, 1892. – С.454–455
  6. Переверзев Н.В. Справочная книга о приходах и монастырях Волынской епархии. Издание Волынского Владимиро-Васильевского Братства. – Житомир, 1914. – С.327
  7. Теодорович Н.И. Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. Т.ІІ. Уезды Ровенский, Острожский и Дубенский. – Почаев, 1889. – С.759
  8. Ричков П.А. Дорогами южной Ровенщины: от Корца до Пляшевой. – М., 1989. – С.117

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.