Сіянці
Сі́янці — село в Україні, в Острозькому районі Рівненської області. Населення становить 588 осіб.
| село Сіянці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Рівненська область |
| Район/міськрада | Острозький |
| Рада | Сіянцівська сільська рада |
| Облікова картка | Сіянці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1562 |
| Населення | 588 |
| Площа | 2,35 км² |
| Густота населення | 250,21 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 35812 |
| Телефонний код | +380 3654 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°28′54″ пн. ш. 26°38′02″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
217 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 35812, с. Сіянці, вул. Ватутіна, 12 |
| Карта | |
  Сіянці | |
 Сіянці | |
| Мапа | |
| |
Історія
%252C_%D1%81.%D0%A1%D1%96%D1%8F%D0%BD%D1%86%D1%96%252C.jpg.webp)
Село згадується вперше 1562 року, коли належало Михайлу і Григорію Джусам, а в 1570 році Григорій вносив податок від сіл Сіянець і Ставків.
В кінці 19 століття було там 86 домів і 676 жителів, Георгіївська дерев'яна церква з 1747[1] року, церковно-парафіяльна школа 1884 року. Ґрунти — піскуватий чорнозем, дуже врожайний. В селі був новий великий сад і став, а при ньому водяний млин. Потім від парку залишилася тільки алея старих лип. Село широко розлягалося в долині річки, будинки великі, селяни, крім рільництва, займалися вирощуванням коней і худоби. Колись село належало до Фірлеїв, а від них перейшло до Шенявських.
У 1906 році село Сіянецької волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 20 верст. Дворів 109, мешканців 723[2].
За переписом 1911 року в селі було 735 жителів, Сіянецька волосна управа, земська поштова станція, фельдшерський пункт, однокласова школа, 3 крамниці. До великої земельної власності в тому ж році належало 227 десятин.
Належало до Острозького повіту, Волинської губернії.
За свідченням Федора Воробця засідка коло Милятина на Ватутіна зі смертельним пораненням відбулася в районі дій сотні «Деркача», брали участь боївки СБ сіл Михалківці і Сіянці Острозького району Рівненської області, всього 17-27 бійців[джерело?].
Примітки
- Острозький державний історико-культурний заповідник: Путівник — Львів: Каменяр, 1985 — с. 56
- Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
Література
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.