Георгіївський собор (Видубицький монастир)

Георгіївський собор — центральна споруда в архітектурному ансамблі Видубицького монастиря в Києві. Один із найкращих шедеврів українського бароко, пам'ятка архітектури. Храм зведено на честь Георгія Побідоносця коштом полковника Михайла Миклашевського протягом 1696—1701 років.

Георгіївський собор
Георгіївський собор
50°25′00″ пн. ш. 30°34′05″ сх. д.
Тип споруди церква
Розташування  Україна, Київ
Початок будівництва 1696
Кінець будівництва 1701
Стиль українське бароко
Належність ПЦУ
Адреса 01014, м. Київ,
вул. Видубицька, 40
Епонім Юрій (Георгій) Змієборець
Георгіївський собор (Видубицький монастир) (Україна)
 Георгіївський собор у Вікісховищі

Історія

Ще в часи Київської Русі Видубицький монастир став визначним культурним центром. Першим мурованим храмом на його території був Михайлівський собор, зведений у 1070—1088 роках.

З періодом національного відродження часів Гетьманщини пов'язаний другий етап у формуванні архітектурного ансамблю монастиря, коли меценатом і покровителем монастиря став стародубський полковник Михайло Миклашевський. На його кошти звели Георгіївський собор і монастирську трапезну. У наступні роки за підтримки гетьмана Данила Апостола спорудили триярусну дзвіницю.

Урочисте закладення будівлі Георгіївського собору відбулось 11 червня 1696 року, завершено будівництво через п'ять років, 15 липня 1701 року. У цьому ж році собор посвятив митрополит Варлаам Ясинський.

Особливою гордістю храму був п'ятиярусний позолочений іконостас, подарований дружиною гетьмана Данила Апостола Ганною.

Іконостас Георгіївського собору

За радянської влади собор закрили, церковне начиння реквізували. У 1936 році на вогнищі, влаштованому комсомольцями Центральної ради спілки войовничих безбожників (ЦРСВБ) спалили п'ятиярусний іконостас Георгіївської церкви, попри те, що він був одним із найкращих творів доби українського бароко.

Пожежа 1967 року повністю знищила внутрішнє вбрання з фресками включно. Згоріло також зібрання унікальних стародруків Історичної академії наук УРСР, яке зберігалося в приміщені собору. Відновлювали собор за проектом архітектора Раїси Бикової. Після пожежі і відбудови Георгіївського собору було прийняте рішення про передачу архітектурного комплексу Видубицького монастиря Інституту археології АН України і собор став сховищем.

Відродження святині почалося на зламі тисячоліть, коли монастирські споруди повернули церкві. У 1998 році в Георгіївському монастирі відбулась перша недільна служба. Станом на літо 2007 року, собор відремонтовано ззовні (за виключенням головного купола, роботи на якому тривають), відроджено перший ярус іконостасу та розпочато роботи з відновлення розписів.

Архітектура

Собор належить до п'ятибанних дев'ятидільних храмів за зразком ніжинського Собору святого Миколая Чудотворця, поширених у тогочасній Гетьманщині.

Див. також

Примітки

    Посилання

    Джерела
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.