Георгі Наджаков

Георгі Стефанов Наджаков (26 грудня 1896(18961226) (7 січня 1897), Дупниця — 24 лютого 1981) — болгарський фізик і громадський діяч, член-кореспондент Академії наук у Геттінгені з 1940 року, академік Болгарської Академії наук з 1945 року і іноземний член Академії наук СРСР з 1958 року. З 1945 по 1958 роки — віце-президент БАН. Його ім'ям названо Болгарський Інститут фізики твердого тіла.

Георгі Наджаков
болг. Георги Стефанов Наджаков
Народився 26 грудня 1896 (7 січня 1897)
Дупниця, Кюстендильська область, Болгарія
Помер 24 лютого 1981(1981-02-24) (84 роки)
Софія, Болгарія
Поховання Центральний цвинтар Софіїd
Країна  Народна Республіка Болгарія
 Болгарія
Діяльність фізик, політик
Alma mater Софійський університет Святого Климента Охридського
Галузь фізика
Заклад Софійський університет Святого Климента Охридського
Ступінь професор
Членство Академія наук СРСР і Болгарська академія наук
Нагороди

Герой Соціалістичної Праці Болгаріїd

Народний артист

Димитровська премія

 Георгі Наджаков у Вікісховищі

Біографія

У віці 16 років залишився сиротою, в 1915 році з відзнакою закінчив середню школу. Вищу освіту отримав у Софійському університеті: вступив на фізико-математичний факультет, в 1916 році в зв'язку з першою світовою війною був мобілізований і направлений в школу офіцерів запасу; закінчив її, але не став кадровим офіцером. Після закінчення війни в 1918 році повернувся в університет і закінчив його в 1920 році, в 1921 році став помічником професора експериментальної фізики, у 1925 році був відправлений у Париж, у лабораторії Поля Ланжевена і Марії Кюрі, де протягом року вивчав фотоефект. З 1927 року викладав у Софійському університеті, став професором в 1932 році, професором кафедри експериментальної фізики в 1937 році і ректором в 1947 році; обіймав посаду ректора до 1952 року.

Його робота була присвячена переважно експериментальному вивченню фотопровідних властивостей сірки, електричних властивостей діелектриків і напівпровідників та питань ядерної фізики. Наджаков першим отримав сталий фотоелектретний стан матерії, описавши відкрите ним явище в монографіях, опублікованих у 1937 і 1938 роках. У 1947 році був призначений директором Фізичного інституту Болгарської академії наук. У 1950 році вступив до Комуністичної партії Болгарії. З 1950 по 1969 роки був депутатом, а в 1954-1958 роках — членом Президії Народних зборів Болгарії. З 1950 року був членом Всесвітньої ради миру, з 1956 року — учасником Пагвоського руху. У 1967 році був нагороджений золотою медаллю Жоліо-Кюрі за свою діяльність зі зміцнення миру.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.