Георг Фрідріх фон Мартенс
Георг Фрідріх фон Мартенс (22 лютого 1756, Гамбург — 21 лютого 1821, Франкфурт-на-Майні) — німецький правознавець і дипломат.
| Георг Фрідріх фон Мартенс | |
|---|---|
| нім. Georg Friedrich von Martens | |
 | |
| Народився |
22 лютого 1756[1][2][3] Гамбург, Священна Римська імперія[4] |
| Помер |
21 лютого 1821[1][2] (64 роки) Франкфурт-на-Майні, Вільне місто Франкфурт, Німецький союз[4] |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | правник, дипломат, викладач університету |
| Alma mater | Геттінгенський університет, Віденський університет і Регенсбурзький університетd |
| Заклад | Геттінгенський університет |
 Георг Фрідріх фон Мартенс у Вікісховищі | |
Біографія
Родом з Гамбурга, професор Геттінгенського університету, член Державної ради Вестфальського королівства, з 1816 р представник Ганновера в союзному сеймі. Набув всесвітньої популярності своїми дослідженнями в області позитивного міжнародного права, яке він палко обстоював проти нападок філософської школи, що визнала обов'язковими у відносинах між народами одні лише норми природного права. Мартенс йшов по стопах Пюттера і Шлецера, що заклали в Геттінгені основи школи позитивного права, що згодом отримала назву історичної (Савіньї). У міжнародному праві історико-позитивний напрямок отримав загальне визнання і став панівним в XIX ст., завдяки, головним чином, працям Мартенса.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Encyclopædia Britannica
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
- Мартенс Георг Фридрих фон // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
Посилання
- Мартенс // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.