Герасименко Кость Михайлович

Народився в родині вчителя. 1927 року закінчив педагогічні курси в Пирятині. Два роки вчителював у Донбасі. Служив у Червоній армії, потім знову деякий час учителював на Донбасі. Брав активну участь в роботі письменницької організації Союз пролетарських письменників Донбасу «Забой»

1935 року переїхав до Києва, працював на Київській кінофабриці.

1939 року брав участь у поході Червоної армії в Західну Україну. Під час німецько-радянської війни був військовим кореспондентом. Працював у газеті «Знамя Родины». Загинув на Північному Кавказі.

Донька Марина Герасименко (народилася 19 квітня 1941 року) стала актрисою. Дружина — мистецтвознавець Ірина Вериківська.

Друкувався від 1925 року.

Твори Герасименка відзначаються високою емоційністю, задушевністю. філософською зосередженістю поетичної думки.

Крім віршів і п'єс, писав також нариси, оповідання, літературно-критичні статті.

Переклав деякі поетичні твори: з польської мови — Адама Міцкевича, з російської мови — Володимира Маяковського, Павла Безпощадного.

Окремі твори Герасименка перекладено російською, білоруською, молдавською, болгарською, англійською мовами.

Серед псевдонімів Герасименка — І. Іринін, Сьомушкін, Єрафей, Партизан Дед Мороз, Гер. Ко

Шлях донецький весь пopіc димами.
Ідемо і день, і два, і три,
I підводяться, як стяг, над нами,
Друже, сині і рвучкі вітри.
Сонце устає і знову падає.
І гудуть, усе гудуть дроти.
Чується мeні в дротах балада,
Пісню про завод вчуваєш ти.
Я змовкаю інколи, але не тому,
Що не вистачає в мене cлів.
Як це розказать, що по-другому
Йтимуть люди на оцій землі!
…Край великий не впізнать на мапі,
Повен сонця і великих дум,
I берези здіймуть білі лапи
В радісному нашому саду.
Будуть сипатись, як дощ, достиглі зорі
Прямо в серце, прямо у нутро.
І серцями люди заговорять,
Повертається з землі
У жили кров..

• «Зріст» (1933).
• «Вересень» (1935).
• «Пам'ять» (1938).
• «Дорога» (1939).
• «Портрет» (1941).
• «На південному фронті» (1942) — російською мовою. Вмішено вірші героїко-патріотичного звучання.

• «При битій дорозі» (1939) — за поемою Тараса Шевченка «Катерина».
• Лібрето до опери «Наймичка» (1940) — у співавторстві з композитором Михайлом Вериківським.
• Драматична поема «Легенда» (1940) — поставлено 1941 в Одеському театрі Революції. Того ж року відзначено першою перемією на Всесоюзному конкурсі на найкращу п'єсу. Опубліковано 1957 під назвою «Легенда про матір». Твір присвячено подіям громадянської війни 1918—1920 та боротьбі за утвердження радянської влади в Україні.

• «Вибране» (1946).
• «Поезії» (1950).
• «Вибране» (Київ, 1955).
• «Поезії» (Київ, 1966).
• «Пам'ять» (Київ, 1977).
• «Поезії» (Київ, 1985).
• «Рассказ про песню» (Москва, 1958).

На честь Костя Михайловича названа вулиця у Святошинському районі Києва.

• Письменники Радянської України: біобібліографічний довідник. / Упоряд.: Олег Килимник, Олександр Петровський. — К.: Радянський письменник, 1970. — 540 с. — С. 85.
• Мельничук Б. І. Герасименко Кость (Костянтин) Михайлович // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988. — С. 409.
• Герасименко Кость Михайлович // Мистецтво України : Біографічний довідник / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1997. — С. 147. — ISBN 5-88500-071-9.
• Рильський Максим. Поети-бійці // Вітчизна. — 1952. — № 6.
• Савченко М. Поет-воїн // Вітчизна. — 1962. — № 9.
• Мельничук Б. Кость Герасименко // Письменики Радянської України. — Випуск 9. — К., 1979.
• Гросов О. Я. Він неповторний, як світ і час: До 100-річчя від дня народження Костянтина Михайловича Герасименка (1907—1942) // Календар знаменних і пам'ятних дат Донецької області. 2007 рік. — Донецьк, 2006. — С. 60-61.

• Герасименко К. Пам’ять : поезії / К. Герасименко. — Київ : Держ. літ. вид-во, 1938. — 93, 2 с.