Герасим Кондратьєв

Гера́сим Кондра́тьєв (Кіндратович) (?—†1701) — український політичний та військовий діяч, один з засновників м. Суми, полковник Сумського козацького полку, дворянин.

Герасим Кондратьєв
Народився
Ставище
Помер 1701(1701)
Нова Слобода
Діяльність військовий
Відомий завдяки засновник м.Суми
Суспільний стан козаки
Військове звання полковник
Термін 1616—1622 (з перервами)
Конфесія православний
Діти Григорій, Роман, Андрій, Іван
Герб

Біографія

Герасим Кондратьєв походив з містечка Ставище Білоцерківського полку. Батька звали Кіндратом, звідси й походило ім'я Герасим Кіндратович. Прізвище Кондратьєв виникло в другій половині 17 сторіччя, внаслідок політики царського уряду переписувати козацькі імена на московський лад.

Після поразки в Берестецькій битві 1651 і каральних акцій війська Речі Посполитої у Правобережній Україні став ініціатором переселення в 1652 році сотні козацьких сімей у Слобідську Україну. Був засновником і осадчим м. Суми, його першим городовим отаманом (1652—58), пізніше — першим сумським полковником. Відіграв значну роль в освоєнні та заселенні Сумщини, заснував кілька її населених пунктів[1].

Герб роду Кондратьєвих. Загальний Гербовник дворянських родів Російської імперії

1668 підтримав гетьмана П.Дорошенка, але після укладення останнім союзу з Османською імперією розірвав стосунки з ним.

1669 року будучи дуже впливовою людиною і полковником найбільш значимого полку Слобідської України претендував на гетьманську булаву, але програв у боротьбі за неї Дем'яну Многогрішному.

Під час протиборства І.Самойловича та П.Дорошенка підтримував першого, оволодів Медведівкою (нині село Чигиринського р-ну), Жаботином (нині село Кам’янського р-ну), Суботовим (1674), брав участь у облозі Чигирина (берез. 1674), пізніше — його обороні від військ Осман. імперії (1677, 1678), у Кримських походах 1687 і 1689 [1].

1687 року «за служби, походи і рани» отримав дворянський титул за Московським Дворянським списком.

Заснував два монастирі під Сумами (Успіння Пресвятої Богородиці та св. Іоанна Предтечі), сприяв будівництву Спасо-Преображенського собору в Сумах. Мав чотирьох синів — Григорія, Романа, Андрія, Івана, останні два були сумськими полковниками [1].

Заслужений авторитет серед високих урядовців та майже необмежена влада дали змогу Кондратьєву зробити сумське полковництво фактично спадковим: зі 106 років офіційного існування Сумського слобідського козацького полку (1659-1765), його рід урядував протягом 81-го, при чому безперервно протягом 1659-1728.

1800 року герб роду Кондратьєвих був вписаний в Загальний гербовник дворянських родів Російської імперії.

Вшанування пам'яті
  • 31 липня 2013 року у Сумах з'явилася Вулиця Герасима Кондратьєва (Колишня вул. Кірова)

Примітки
  1. Ю.А. Мицик.. КОНДРАТЬЄВ (Кіндратович) Герасим Кіндратович// Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во «Наукова думка», 2008. - 568 с.: іл.

Джерела
Попередник
Посаду започатковано		 Полковник сумський
1658-168?		 Наступник
Григорій Кондратьєв


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.