Герб Новгорода-Сіверського

Історіографічна традиція[1] вказує на наявність вже на початку XVII ст. власного міського герба у Новгорода-Сіверського. Поруч з тим, на думку О.Лазаревський, ці відомості є доволі сумнівними, оскільки жодних достеменних свідчень, що підтверджували б наявність самоврядування у міста в даний період, немає. Відсутні навіть згадки про міський уряд[2]. Впадає у вічі й та обставина, що опис начебто наданого на початку XVII ст. герба (брама під зіркою, обабіч якої мур, над яким вміщено — праворуч спис, ліворуч — шаблю), насправді точно відповідає пізнішому гербу Новгородської сотні[3], який було офіційно затверджено у 1782 р[4]. Водночас, на гербі міста козацьких часів, який відомий за зображенням на міських печатках від 1723 і 1782 р.р., немає зображення списа і шаблі. Підтверджують подібні сумніви також відомості подані в «Матеріалах для историко-статистического описанія города Новгородсѣверска», автор яких пов'язує факт надання місту герба з обороною Новгорода від військ претендента на московський престол Димитрія: «Въ 1604 году подступилъ къ нему Самозванецъ Отрепьевъ … Отъ сего произшествія городу пожалованъ гербъ — съ изображеніемъ городской стѣны съ башнею, на коей звѣзда, по сторонамъ же копье и сабли золотыя[5].» Очевидно, немає жодних підстав вважати, що дана подія могла спонукати річпосполитський уряд відобразити її в новозатвердженому гербі, як про те говорить історіографічна традиція. Існує ряд причин, чому така версія є невірною:

• польський король, який надав перший герб місту, не міг схвалювати символ опору акції, яку він сам і підтримував;
• міські печатки до 1781 р. не містили зображення зброї (вона була на сотенних печатках);
• символ Сіверщини на гербі Малоросійської колегії є без зброї.

Поруч з тим визначається, що дане питання є далеким від свого остаточного вирішення. Так, приміром в 1758 р. місто одержало привілей на магдебурзьке право від гетьмана Розумовського,[6] і не можна виключати, що в даному разі мова йшла лише про підтвердження старого привілею, наданого в 1-й пол. XVII ст.

На підтвердження того, що герб Новгород-Сіверського з'явилися вже в козацькі часи, є той факт, що загальна кількість міст, що користувалися власними міськими гербами за часів Речі Посполитої, а згодом продовжили їх уживання за козацької доби, дорівнює 21 (місто Стародуб користувалося впродовж 1620—1648 р.р., відразу двома гербами).[7]

Опис герба в привілеї від 1620 р.:

Брама під зіркою, обабіч якої мур, над яким праворуч спис, ліворуч — шабля[8]. Матеріалы.- С.3[9]; опис: «Въ 1604 году подступилъ къ нему Самозванецъ Отрепьевъ … Отъ сего произшествія городу пожалованъ гербъ — съ изображеніемъ городской стѣны съ башнею, на коей звѣзда, по сторонамъ же копье и сабли золотыя.» (В 1604 підступив до нього Самозванець Отреп'єв ... Від цієї події місту наданий герб - із зображенням міського муру з вежею, на якій зірка, по сторонах же спис і шаблі золоті).[10]

З печатки від 1723 р.:

В полі печатки двоповерхова брама, з прочиненими воротами, під дахом, над яким шестипроменева зірка, обабіч брами мур. Напис по колу: ПЕЧТЬ * НОВГОРОДКА * СѣВЕРСКАГО *** За формою овальна, розмір 34×32 мм.[11]

З печатки від 1782 р.:

В полі печатки вежа; навколо візерунок. Напис по колу: + ПЕЧАТЬ МАГИСТРАТА НОВГОРОДА СѣВЕРСКАГО За формою кругла, розмір 36 мм.[12] Таким чином, остаточне зображення печатки Новгород-Сіверського магістрату мало такий вигляд: у дамаскованому полі печатки — міський мур з брамою, над якою висока гостроверха вежа.

Невдовзі після ліквідації автономії імперським урядом було офіційно затверджено цілу серію гербів для утворених намісництв. Значна частина цих гербів походила від старих міських і земельних гербів (полкових та сотенних), які функціонували за часів козацької автономії (в офіційно затверджених урядом описах гербів наявна відповідна вказівка — «старий герб»). Серед «старих гербів», герб Новгород-Сіверського взорувався на земельних гербах попередньої епохи, тобто вів своє походження від відповідного сотеного гербу.

Урядове затвердження доповіді Сенату, щодо надання гербів містам Новгород-Сіверського намісництва, від 4 червня 1782 р.: 15424.- Іюня 4. Высочайше утвержденный докладъ Сената.- О гербахъ городовъ Новгородскаго-Сѣверскаго Намѣстничества. Описаніе гербовъ городамъ Новгородскаго-Сѣверскаго Намѣстничества. І. Новагорода-Сѣверска. Въ зеленомъ полѣ часть стѣны городскія съ воротами, надъ которыми башня съ звѣздою, а по сторонамъ копіе и сабля золотыя. (15424. - 4 Червня. Найвище затверджена доповідь Сената.- Про герби міст Новгород-Сіверського намісництва. Опис гербів міст Новгород-Сіверського намісництва. 1. Новгород-Сіверського. У зеленому полі частина міської стіни з воротами, над якою вежа з зіркою, а по сторонах спис і шабля золоті).[13][14] Даний герб використовувався до початку 1920 року.

Справа про виготовлення печаток для установ Новгород-Сіверського намісництва, від 2 листопада 1782 р.: Описаніе Гербамъ городовъ Новгородскаго Сѣверскаго намѣстничества I. Новгорода Северска. В зеленомъ полѣ часть стены городскія с воротами, над которыми башня съ звѣздою. А по сторонамъ копье и сабля золотыя. (Опис герба міст Новгород-Сіверського намісництва. I. Новгород-Сіверського. У зеленому полі частина міської стіни з воротами, над якими вежа з зіркою. А по сторонам спис і шабля золоті).[15]

1865 року геральдистом Бернгардом Карлом фон Кене для міста було розроблено новий герб: у зеленому полі срібна зубчаста міська стіна з відчиненими воротами, з баштою, увінчаною золотою з шістьма променями зіркою, над ворітьми покладені навхрест червоні спис і дугоподібний меч. У вільній частині герб Чернігівської губернії. Щит увінчаний срібною міською короною з трьома вежками та обрамований двома золотими колосками, оповитими Олександрівською стрічкою. Офіційно не був прийнятий.

Проект сучасного герба, розроблений на основі давнього Андрієм Гречилом та Ігорем Ситим, затвердила міська рада. Використовується одночасно з гербом зразка 1782 року.