Герольд

Герольд (від лат. heraldus; нім. herold, фр. héraut, англ. herald «провісник», «вісник», «вістун», «глашатай») — своєрідні управителі турнірами, які стали першими офіційними особами, вони описували та тлумачили фігури на лицарських щитах[1]. Завдяки цьому виробилися правила складання гербів. Що зрештою стало загально прийнятним для всіх, і цього неухильно стали дотримувалися. Герольди стали носіями систему певних знань, які увібрали правила створення гербів, опису та використання їх; також вони встановили відповідні способи вирізнення та норми графічного відтворення геральдичних символів[1].

герольди на процесії у Віндзорі, 2006 р.

Герольди систематизували знання про герби, виробили загальні принципи та правила їхнього укладання для їхнього розпізнавання. Саме вони створили науку «гербознавство» або «геральдика». Існує два варіанти походження термінів «геральдика» і «герольд»: від пізньолатинського «heraldica» (від «heraldus»), від німецького «herald» з дещо зіпсованим нім. Heeralt у значенні «ветеран». Так називали в середньовічній Німеччині людей з репутацією доблесних і хоробрих воїнів, котрих запрошували як почесних гостей та обізнаних суддів на лицарські турніри, на різні урочистості. Ці ветерани-герольди зберігали звичаї лицарства, виробляли правила турнірів, стежили за їхнім дотриманням, а також оголошували поєдинки та імена їхніх учасників. Що вимагало спеціальних знань, тому герольд як добре обізнаний у генеалогії шляхетних родин, чиї представники брали участь у боях, вмів розпізнавати герби лицарів, які з'їжджалися на турнір.

Обов'язки герольда поділяють на три групи:

• на них покладалося оголошення війни, укладення миру, пропозиція здати фортецю на милість переможця й т.п. (також і підрахунок вбитих та поранених після битви й оцінка доблесті лицарів);
• вони зобов'язані були бути присутніми під час усіх урочистих церемоній (наприклад, коронація або поховання короля, зведення в лицарську гідність, урочиста аудієнція і т. д.);
• на них покладені були й геральдичні обов'язки — складання гербів, родоводів тощо.

По XVIII століттю герольди втратили своє середньовічне значення. Потребують їхніх послуг лише в разі будь-якої урочистої церемонії: коронації принців, одруження князів тощо. У цьому значенні герольди існували, зокрема, в Російській імперії.

Наразі герольдами називаються особи, уповноважені верховною владою сповістити про будь-яку подію або про участь в особливих урочистих церемоніях.