Геррозаври

Розглядаються як проміжні тварин між сцинками та справжніми ящірками. Загальний розмір представників цієї родини ящірок коливається від 15 до 70 см. Тулуб стиснутий. Спина вкрита поздовжніми й поперечними рядками товстих, прямокутних, твердих щитків. Утворюється кістковий панцир. Наявні стегнові пори. Між спиною і черевом, з боків, розташована смуга з дрібнозернистої луски, що сильно подовжує тіло. Голова вкрита симетричними рядками щитків. Хвіст у геррозаврів товстий.

Живуть геррозаври на скелях, в сухих, у піщаних місцях, луках, пасовищах, у лісах, часто уздовж водяних шляхів. Харчуються комахами, павуками, багатоніжками, дрібними ящірками, пташенятами.

Це яйцекладні ящірки. Самиця зазвичай відкладає від 4 до 7 яєць.

Це ендемік Африки. Представники родини геррозаврів живуть на південь від пустелі Сахара, а також на о.Мадагаскар.

• Підродина Gerrhosaurinae
  • Рід Angolosaurus — (1 вид)
  • Рід Cordylosaurus — (1 вид)
  • Рід Gerrhosaurus — (6 видів)
  • Рід Tetradactylus — (6 видів)

• Підродина Zonosaurinae
  • Рід Tracheloptychus — (2 види)
  • Рід Zonosaurus — (18 видів)

• Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
• Шмальгаузен І. І. Походження наземних хребетних. М., 1964.
• Біологія: Навч. посіб. / А. О. Слюсарєв, О. В. Самсонов, В. М. Мухін та ін.; За ред. та пер. з рос. В. О. Мотузного. — 3—є вид., випр. і допов. — К.: Вища шк., 2002. — 622 с.: іл.
• Manfred Rogner: Echsen 2, Ulmer Verlag, ISBN 3-8001-7253-4