Герсеклі Ахмед-паша
Герсеклі Ахмед-паша (тур. Hersekli Ahmed Paşa, серб. Ахмед-паша Херцеговић, 1455/1456 — 21 липня 1517) — визначний державний діяч, талановитий воєначальник і дипломат Османської імперії, займав пост великого візира п'ять разів. Представник сербської династії Косачі, який перейшов на службу до Мехмеда II через розбіжності з братом і добровільно прийняв іслам. Служив трьом османським султанам — Мехмеду II Фатіху, у якого був фаворитом, Баязиду II і Селіму I Явузу. Відіграв важливу роль після смерті Мехмеда II Фатіха, сприявши воцарінню Баязида ІІ. Брав участь у багатьох турецьких завойовницьких кампаніях: Османо-мамлюкській війні (1485—1491), Османо-мамлюкській війні (1516—1517), турецько-Перській війні (1514—1555). Приєднав до Османської імперії Герцеговину, розбивши війська свого старшого брата. Тричі був капудан-Пашою (головним адміралом) (1488, 1500-1501, 1506-1511); п'ять разів при двох султанах займав пост великого візира (1497-1498, 1503-1506, 1511, 1512-1514, 1515-1516): тричі при Баязиді, двічі при Селімі. Був одружений з дочкою Баязида. «Рустам епохи, допомога армій, Олександр серед генералів, Ахмед син правителя Херсека» написано на одному з його ятаганів.
| Герсеклі Ахмед-паша | ||
| ||
|---|---|---|
| весна 1500 — осінь 1501 | ||
| 1497 — 1498 | ||
| Попередник: | Коджа Давуд-паша | |
| Наступник: | Чандарлі Ібрагім-паша | |
| 1503 — 1506 | ||
| Попередник: | Хадим Алі-паша | |
| Наступник: | Хадим Алі-паша | |
| 10 березня 1506 — Червень 1511 | ||
| 1511 — 1511 | ||
| Попередник: | Хадим Алі-паша | |
| Наступник: | Коджа Мустафа-паша | |
| 1512 — 28 листопада 1514 | ||
| Попередник: | Коджа Мустафа-паша | |
| Наступник: | Дукакіноглу Ахмед-паша | |
| 8 вересня 1515 — 26 квітня 1516 | ||
| Попередник: | Дукакіноглу Ахмед-паша | |
| Наступник: | Хадим Сінан-паша | |
| Народження: |
1455/1456 Херцег-Новий, Королівство Боснія | |
| Смерть: |
21 липня 1517 Туреччина, Кахраманмараш, еялет Дулкадир, Османська імперія | |
| Країна: | Османська імперія | |
| Релігія: | іслам | |
| Батько: | Стефан Вукчич Косача | |
| Діти: | сини: Алі-бей, Мустафа-бей, Махмед-бей доньки: Макдум-заде, Камер-шах, дочка Айні-шах, Хюма | |
Біографія
Походження і ранні роки
Майбутній великий візир Османської імперії народився в християнській родині і перші роки життя його звали Стефан Герцегович Косача. Він був молодшим (третім) сином Стефана Вукчича Косача (1404-1466), 4-го воєводи Боснії (1435-1448), 1-го герцога Захум'я і Помор'я (1448-1449) і Святого Сави (1449-1466). Його старший брат-Владислав Герцегович (1427-1489), останній герцог Св. Сави (1466-1483), його сестра — дружина Степана Томаша, королева Катерина Боснійська (1425—1478). Батько Стефана (майбутнього Ахмеда), Стефан Вукчич Косача, в 1448 році став васалом імператора Фрідріха III, від якого отримав німецький титул герцога. Він був першим правителем на Балканах, який прийняв цей титул, до нього правителі цих земель носили звання «воєвода». За цим титулом і земля стала називатися Герцеговина — земля герцога. Стефан провів дитинство в Херцег-Нові, освіту здобув у Дубровнику. Раніше вважалося, що після визнання Герцеговиною васальної залежності від Османської імперії Стефан був відправлений своїм батьком в якості заручника в Стамбул до двору султана Мехмеда Фатіха. Однак боснійський історик Хазім Шабанович показав, що Стефан або не був бранцем взагалі, або ж був незабаром звільнений. У 1472 році, коли йому було близько 16-ти років, Стефан сам прийняв рішення виїхати в Стамбул і вступити на службу до султана внаслідок розбіжностей зі старшим братом, який відмовився виділити йому частку спадщини. Між 1472 і 1474 роками Стефан Херцегович Косача прийняв іслам і отримав нове ім'я — Херсекзаде Ахмед-паша.
Кар'єра при Мехмеді Фатіхі
У фірмані Мехмеда Фатіха в 1477 році Стефан згаданий як «слуга моєї держави Ахмет-бей». У наступному 1478 році під час албанської компанії і облоги Шкодера) Ахмет вже мав звання «мир-і алем» (прапороносець султанського штандарта), тобто він займав високий придворний чин, що входив до числа тих, кому дозволялося йти поруч з конем султана. Одного разу під час походу Мехмед поскаржився на відсутність «візира, який знає свою справу досить добре, щоб допомогти нам подолати проблеми, з якими ми стикаємося». Молодий Ахмед заступився за Гедика Ахмеда-пашу, на той момент сидів у в'язниці, сказавши: «якби тільки ваш слуга Гедик-паша був з нами, ми б не зіткнулися з цими проблемами». Це втручання призвело до звільнення колишнього великого візира. Така сміливість новоявленого двадцятидворічного підданого султана (всього через 6 років після приїзду в Стамбул) говорить про те, що він користувався довірою і розташуванням Мехмеда Фатіха. У 1479 році Ахмет став санджакбеєм на території колишнього бейлика Хамід в Анатолії.
Благодійність
Ахмед-паша слідував традиції, згідно з якою високопоставлені чиновники і члени правлячої сім'ї вкладали кошти в благодійність. На його кошти побудовані дві мечеті в маєтках Ахмеда-паші. Одна в Кешані в Румелії в 1508 році, друга — в селі Діль на березі Мармурового моря, яка пізніше була перейменована в Херсек. Поховання Ахмеда-паші знаходиться поруч з другою з них. При мечетях їм були засновані імарети. Також він побудував хамами в селі Урла і містечку Борнова, караван-сарай в Кютахье і магазини (dakâkîn, 500 штук).
Сім'я
Батько і мати Хунді-хатун.
Література та джерела
- Фінкель Керолайн. Історія Османської імперії: бачення Османа. — Москва: АСТ, 2017. — ISBN 978-5-17-043651-4.
- Acar Türkan. Urla Hersekzade Ahmet Paşa hamamı' nın araştırma kazısı sonrasında Rölöve Restitüsyon Restorasyon yaklaşımı: the history School. — 2012. — №XII. — P. 129—153. (тур.)
- Alderson Anthony Dolphin. The Structure of the Ottoman Dynasty. — Oxford: Clarendon Press, 1956. — 186 p. (англ.)
- Boykov Grigor. Mastering the conquered space: resurrection of urban life in Ottoman upper Thrace(14th — 17th C.). — 2013. — 410 p. (англ.)
- Fisher Karl Heinrich. The Foreign Relations Of Turkey, 1481—1512. — UIP, 1948. — 125 p. — (Illinois Studies ist the Social Sciences, vol.XXX, № 1). (англ.)
- Hammer-Purgstall, Joseph von; Hellert, J.-J. Histoire de l'empire ottoman, depuis son origine jusqu'à nos jours. — Paris: Bellizard Barthès, Dufour & Lowell, 1836. — 476 p. (фр.)
- Circa 1492: Art in the Age of Exploration / edited by Jay A. Levenson. — 1991. — P. 198. — (Catalogue for a major quincentenary exhibition to be held at the National Gallery of Art, Washington, D. C). — ISBN 0-300-05167-0. (англ.)
- Lowry Heath W; M Alper Öztürk. Hersekzâde Ahmed Paşa: An Ottoman Statesman's Career & Pious Endowments. — Beşiktaş, Istanbul: Bahçeşehir University Press, 2011. — 113 p. — ISBN 6055461129.
- Lowry, Heath W. Evliyâ Çelebi'nin Ayak Izlerinde. — Beşiktaş, Istanbul: Bahçeşehir University Press, 2012. — 89 p. — ISBN 978-605-5461-21-8. (англ.)
- Menges Karl Heinrich. The Waqfiyah of ' Ahmed Pāšā. — Philadelphia, 1942. — 224 p. (англ.)
- Pitcher Donald Edgar. An Historical Geography of the Ottoman Empire. — 1968. — P. 91. — 171 p. (англ.)
- Reindl-Kiel, Hedda. Some Notes on Hersekzade Ahmed Pasha, his Family, and his Books: Journal of the Turkish Studies. — Harvard University, 2013. — Т. 40. — P. 315—326. (англ.)
- Şeyban Lütfi. Yalova'nın Altınova Ilçesindeki Osmanlı Mezartaşları ve Kitâbeleri: Akademik Incelemeler Dergisi. — 2010. — № 5 (2). — P. 172—226. (тур.)
- Süreyya Mehmed. Sicill — I Osmani. — 1996. — P. 211, 212. — 338 p.
- Shai Har-El. Struggle for Domination in the Middle East: The Ottoman-Mamluk War, 1485-91. — 1995. — P. 141,142. — 238 p. (англ.)
- Spandouginos Theodōros. Theodore Spandounes: On the Origins of the Ottoman Emperors. — Cambridge University Press, 1997. — P. 3, 4. — 161 p. — ISBN 0521585104. (англ.)
- Turan Şerafettin. Hersekzade Ahmet Paşa / / Islam Ansiklopedisi. — 1998. — Vol. 17. — P. 237—238. (тур.)
- Uslu Recep. ilk derlenen nefes antolojisinin türk müzikolojisindeki yeri…: Türk Kültürü ve Hacı Bektaş Velî Araştırma Dergisi. — 2014. — № 69. — P. 101—117. (тур.)
- Uzunçarşılı Ismail Hakkı. Osmanlı Tarihi. — Ankara: Türk Tarih Kurumu, 1988. — 3114 p. (тур.)
- Warner Nicholas. The Monuments of Historic Cairo. — Cairo: American Research Center in Egypt, Inc., 2005. — 250 (+maps) p. — ISBN 977 424 841 4. (англ.)