Червень

Че́рвень, заст. червець[1] — шостий місяць року в юліанському та григоріанському календарях[2]. Один із чотирьох місяців, що налічують 30 днів.

← червень →
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
    1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30      
2022 рік
Червень
Червлений барвник (кармін), який видобувають із самиць червця — поширеної в Україні комахи-шкідника.
Мініатюра Червень з «Розкішного часослова герцога Беррійського».

Червень — перший місяць метеорологічного літа в Північній півкулі. Місяць має найдовші дні та найкоротші ночі, бо саме на цей час припадає літнє сонцестояння.

Назва

Українська назва «червень» (як і застаріла «червець»[1]) походить од прасл. *čr̥v(j)enъ/čr̥vьсь «липень, червень», що є пасивним дієприкметником минулого часу від дієслова *čr̥viti, утвореного від *čr̥vь «черв»: оскільки в червні розвиваються лялечки (черв'ячки) червця, з яких видобували червону фарбу[3]. Менш переконлива версія пов'язує назву з кольором червоних квітів. Можливо, саме прасл. *čьrvьnь було первісним найменням місяця в давньослов'янському календарі[4]. Співзвучні назви побутують у білоруській (чэрвень), польській (czerwiec), кашубській (czerwińc) і чеській (červen) мовах. Подібні наймення в чеській (červenec) та церковнослов'янській (чрьвень) мовах має липень[3].

Давньоруська назва червня — «ізок». Це старе наймення трапляється у давньокиївських апракосах і тетрах, зокрема в Крилоському Євангелії та Студійському уставі (у написаннях: изокъ, изо(к), и(з)къ)[5]. Цим словом називали коників-цвіркунів, які багато сюрчать у цей час[6].

Назва «червець» (у написаннях: чирвець[lower-alpha 1], чырвецъ[lower-alpha 2], червец(ъ)[lower-alpha 3], чръвц[lower-alpha 4]) згадується в руських стародруках XVI—XVII століть[9]. Існували також інші народні назви місяця: по́лудень, рум’я́нець, різноцві́т, сінокі́сник, світоза́р, сонцекре́с[10], кре́сень, кре́сник (можливо, через запалювання вогнищ у Купальську ніч[11]), а також: ґе́дзень / ке́дзень, ке́здень, бе́здень / бі́здень (від значної кількості ґедзів), гнилець, гни́лень (пора косовиці і дощів, від яких гнило сіно)[12][13].

У більшості мов світу вживаються назви, похідні від лат. Jūnius: болг. юни, мак. јуни, рос. июнь, в.-луж. і н.-луж. junij, серб. јун, јуни/jun, juni, словен. junij, словац. jún. Латинська назва июнь, іюнь трапляється і в староукраїнських писемних джерелах XIV—XV ст.[14] Це наймення місяць дістав на честь римської богині Юнони, дружини Юпітера.

Кліматична характеристика в Україні

У червні середня температура повітря зростає на 3—4 °C порівняно з травнем і становить від 16—17 °C на північному заході до 19—21 °C на півдні і південному сході, у гірських районах — 9—15 °C.

Абсолютний максимум температури — 32—39 °C, в Одеській, Херсонській та Харківській областях місцями 40 °C, у гірських районах — 21—33 °C. Абсолютний мiнiмум становить 0—7 °C, у горах, північних, східних, Рівненській, Львівській, Дніпропетровській області місцями мінус 1—3 °C, на високогір'ї Карпат — до мінус 5 °C. Історичний мінімум температури (мінус 1,9 °C) зафіксований у 1950 р. в м. Олевськ. Історичний максимум температури (39,6 °C) спостерігався в 1934 р. у смт Сарата (Одеська область). Іноді червень буває найтеплішим місяцем року.

Середня кількість опадів у південних областях і в Криму становить 44—58 мм; у північних, східних та центральних областях — 62—78 мм, на заході та на Закарпатті — до 90—114 мм.

Заморозки на поверхні ґрунту ймовірні у першій та другій декадах місяця, крім півдня. Середня мiсячна кiлькiсть опадiв — 44—95 мм, на півдні місцями 33—42 мм, у Карпатах та на Прикарпатті місцями 100—180 мм. Для червня характерна грозова діяльність, град, шквали та сильні зливи[15].

Прислів'я
  • У червні на полі густо, а в коморі пусто
  • Червень — рум'янець року
  • Коли червень сухий, купуй бджілку, а мокрий — корівку

Свята і пам'ятні дні

Офіційні в Україні

Рухомі

Інші

У літературі

Проза

Червневим святам і обрядам присвячено оповідання «Прилетіло літечко на рожевих крилах»[17], а також низку замальовок радіожурналіста Олександра Токаря[18].

Поезія

Червень у вірші Вадима Крищенка «Літо»[19]:

«…На початку літа
По земному праву
Червоніють квіти,
Зеленіють трави…»

Див. також

Коментарі
  1. А саме:
    • Анфологіон. Львів, 1643, 1651, 1694;
    • Анфологіон. Новгород-Сіверський, 1678;
    • Часослов. Київ, 1633;
    • Полуустав. Київ, 1643;
    • Псалтир. Київ, [1643—1644];
    • Полуустав. Київ, 1672;
    • Святці. Київ, 1680;
    • Полуустав. Київ, 1691;
    • Часослов. Львів, 1642, [1668], 1692;
    • Устав молитв. Львів, 1670[9];

Примітки
  1. Червець // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Червень // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Червень // Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я. — С. 298—299. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  4. Šaur, Vladimír. Příspěvek k rekonstrukci praslovanských názvů měsíců // Sborník prací Filozofické fakulty brněnské univerzity. A, Řada jazykovědná. — Brno : Masarykova univerzita, Filozofická fakulta, 1972. — Т. 21. — С. 67—78.
  5. Назви часових понять // Давньоруська спадщина в лексиці української мови / В. В. Німчук ; АН України, Ін-т укр. мови. — К. : Наукова думка, 1992. — С. 56—57. — 412 с. — ISBN 5-12-000639-6.
  6. Изокъ // Матеріалы для словаря древне-русскаго языка по письменнымъ памятникамъ : въ 3 т. / Трудъ И. И. Срезневскаго. — СПб. : Типографія императорской академіи наукъ, 1890—1912. — Т. 1. — С. 1075.
  7. Скарына Ф. Творы : Прадмовы, сказанні, пасляслоўі, акафісты, пасхалія / Уступ. арт., падрыхт. тэкстаў, камент., слоўнік А. Ф. Коршунава, паказальнікі А. Ф. Коршунава, В. А. Чамярыцкага. — Мн. : Навука і тэхніка, 1990. — 207 с. — ISBN 5-343-00151-3.
  8. Сборникъ снимковъ съ славяно-русскихъ старопечатныхъ изданій : Матеріалы для исторіи славянскаго книгопечатанія / Составилъ С. Л. Пташицкій. — СПб., 1895. — Ч. I : XV и XVI вѣкъ. — Табл. XXI, XXII.
  9. Шустова Ю. Э. Славянские названия месяцев в украинских печатных кни­гах конца XVI—XVII в. // Междисциплинарность: Что от историка требует, что дает и чего лишает? : сб. тр. междунар. науч. конф. «Стены и мосты: меж­дис­циплинарные подходы в исторических исследованиях». — М., 2019. — С. 229—239.
  10. Червень // Знаки української етнокультури: Словник-довідник / Жайворонок В. В. — К. : Довіра, 2006. — С. 637.
  11. Надія Музичук (січень-березень 2015). Назви місяців українського календаря. hromada.hu. «Громада»: Товариство української культури в Угорщині. Процитовано 7 липня 2018.
  12. Hołyńska-Baranowa, Tatiana. Ukraińskie nazwy miesięcy na tle ogólnosłowiańskim. — Wrocław : Wydawnictwo polskiej akademii nauk, 1969.
  13. Червень // Місяцелік. Український народний календар / В. Т. Скуратівський. — К. : Мистецтво, 1993. — С. 62. — 208 с. — ISBN 5-7715-0432-7.
  14. Июнь, Іюнь, Июн, Іюн. Словник староукраїнської мови XIV—XV ст.. — К. : Наукова думка, 1977. — Т. 1: А — М. — С. 456.
  15. Коротка кліматична характеристика червня. betaren.ua. Процитовано 27 вересня 2021.
  16. Календар офіційних свят в Україні. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 7 листопада 2021.
  17. Прилетіло літечко на рожевих крилах – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2 вересня 2016.
  18. Червень виколихує врожай – Олександр Токар. otokar.com.ua. Процитовано 2 вересня 2016.
  19. Вірш Вадима Крищенка «Літо». Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 5 червня 2014.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.