Гетерозит

Гетерозит (рос. гетерозит; англ. heterosite; нім. Heterosit m) — фосфат заліза і марганцю острівної будови.

Гетерозит
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[1]
Nickel-Strunz 10 8.AB.10
Ідентифікація
Сингонія Ромбічна сингонія
Інші характеристики
Названо на честь heteros-d[2]
 Гетерозит у Вікісховищі
Гетерозит

Етимологія та історія

Гетерозит вперше був виявлений в Les Hureaux поблизу міста Сен-Сильвестр у Верхній В'єні, Франція. Науково описаний у 1825 році французьким виробником порцеляни, геологом та мінералогом Франсуа Аллуо.

Загальний опис

Хімічна формула: (Fe3+, Mn3+)[PO4].

Склад у %: Fe2O3 — 38,36; Mn2O3 — 12,08; P2O5 — 43,45. Домішки: H2O, CaO, Li2O, Na2O, MgO, MnO.

Сингонія ромбічна.

Утворює суцільні маси і таблитчасті кристали.

Густина 3,52.

Твердість 5,5-6.

Колір чорний.

Риса червона.

Блиск напівметалічний.

Поширений мінерал зони окиснення пегматитів, які містять фосфати заліза і марганцю.

Різновиди

Розрізняють:

  • гетерозит марганцевистий (відміна гетерозиту, яка містить марганець у співвідношенні Mn: Fe від 1:1 до 2:1);
  • гетерозит натріїстий (суміш алюодиту з пурпуритом).

Див. також

Примітки
  1. Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books. — ISBN 978-1-333-71917-3

Література
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гетерозит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Гетерозит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.