Гжегож Мотика

Ґжеґож Мотика
пол. Grzegorz Motyka
Народився 1967(1967)
Осьниця, Ґміна Карнево, Маковський повіт, Мазовецьке воєводство, Польща
Країна  Польща[1]
Національність поляк
Діяльність історик
Alma mater Люблінський католицький університет
Галузь історія
Заклад Інститут національної пам'яті (Польща)
Звання професор
Ступінь доктор історичних наук
дослідник Волинської трагедії

Ґжеґож Мотика — габілітований доктор гуманітарних наук, професор, дослідник історії українсько-польського протистояння середини 1940-х років, з 2011 року — член ради Інституту національної пам'яті Польщі. Дотримується теорії геноциду поляків під час Волинської трагедії[2].

Біографія

У 1992 році закінчив Люблінський католицький університет, де вивчав історію[3]. Почав працювати в Інституті політичних досліджень Польської академії наук. До 2007 року він також працював в Управлінні народної освіти. У 1998 захистив докторську дисертацію на тему Польсько-українська боротьба на землях сьогоднішньої Польщі в 1943—1948 роках, а потім здобув ступінь доктора габілітованого. Працював у Ягеллонському університеті як доцент на кафедрі українознавства, а також професором Академії гуманітарних наук у Пултуську[4] . У 2011 році Мотика був обраний до ради ІНП Польщі.

Публікує наукові та науково-популярні статті в часописах «Karcie», «Więzi», «Zeszytach Historycznych», «Gazecie Wyborczej», «Rzeczpospolitej», «Wprost».

Опублікував 4 монографії та понад 60 статей, присвячених українсько-польським взаєминам у 1939—1989 роках, придушенню радянськими спецслужбами національного руху опору в Україні, Білорусі, Литві, Латвії та Естонії у 1939—1953 роках, політиці уряду ПНР щодо національних меншин.

У 2012 року книга Мотики «Від Волинської трагедії до операції „Вісла“» була відзначена нагородою польського журналу «Polityka» як найкраща історична праця року в Польщі.

Критика

Мотику критикують за односторонність у визначенні лише поляків постраждалими від Волинської трагедії, виставлення власних теорій як доведених фактів, ігнорування даних українських архівів і досліджень інших істориків і за те, що він значною мірою посилається на усні свідчення, записані в 1980—1990 роках[5][6][2][7].

Вибрана бібліографія
  1. Pany i rezuny. Współpraca AK-WiN i UPA 1945—1947, Wyd. Volumen, Warszawa 1997 (współautor z Rafałem Wnukiem),
  2. Tak było w Bieszczadach, Wyd. Volumen, Warszawa 1999, ISBN 83-7233-065-4
  3. Antypolska Akcja OUN-UPA 1943—1944. Fakty i interpretacje, Wyd. IPN, Warszawa 2002 (red. Grzegorz Motyka i Dariusz Libionka),
  4. Służby Bezpieczeństwa Polski i Czechosłowacji wobec Ukraińców 1945—1989, Wyd. IPN, Warszawa 2005 (współautor),
  5. Ukraińska partyzantka 1942—1960, Wyd. Instytut Studiów Politycznych PAN, Wyd. Rytm, Warszawa 2006, ISBN 83-88490-58-3 (ISP PAN), ISBN 83-7399-163-8 (Rytm)
  6. W kręgu «Łun w Bieszczadach». Szkice z najnowszej historii polskich Bieszczad, Wyd. Rytm, Warszawa 2009, ISBN 978-83-7399-340-2
  7. Od rzezi wołyńskiej do akcji Wisła, Wydawnictwo Literackie, Kraków 2011, ISBN 978-83-08-04576-3
  8. Na Białych Polaków obława. Wojska NKWD w walce z polskim podziemiem 1944—1953, Wydawnictwo Literackie, Kraków 2014, ISBN 978-83-08-05393-5

Примітки
  1. Bibliothèque nationale de France Record #144741708 // BnF catalogue général — Paris: BnF.
  2. Іван Ольховський. Погляд на інтерпретацію українсько-польської війни 1943-1944 років Ґжегожем Мотикою. www.volynrada.gov.ua. Процитовано 5 січня 2020.
  3. Senat wybrał dwóch członków Rady IPN[недоступне посилання з квітня 2019].rmf24.pl. — 4 marca 2011. [dostęp 7 kwietnia 2011]. (пол.)
  4. Motyka w bazie «Ludzie nauki» portalu Nauka Polska (OPI) Архівовано 4 червня 2013 у Wayback Machine.. [dostęp 7 kwietnia 2011] (пол.)
  5. Володимир В'ятрович: Мене лякає така собі «гонка трупів» у Волинській трагедії (укр.). ZAXID.NET. 27 вересня 2011. Процитовано 5 січня 2020.
  6. "Ґжеґож Мотика вперто не помічає нових документів" (укр.). Gazeta.ua. 31 травня 2013. Процитовано 5 січня 2020.
  7. Іван Ольховський. Зігнули Мотику. У продовження «волинської» полеміки

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.