Гилка

Ги́лка[1][2][3], гила́[2] (від гили́ти — «бити», «відбивати»[4]) — народна спортивна гра з м'ячем та палицею-битою. М'яч для гри іноді називали «свинкою».

Пластуни грають у гилку: дівчина вкидає м'ячик («свинку»), який готується відгилити хлопець із биткою («палицею»)

Аналогічна російській грі, відомій як лапта, нагадує американську гру бейсбол і англійський раундерз.

Історія та перші згадки

Першою згадкою вважається опис гилки «батьком української фізичної культури» — Іваном Боберським 1904. Він займався вивченням національних рухливих ігор і видав посібник «Рухливі ігри та забави», в якому була описана гра[5][6][7]. Згадує гилку у своєму «Словарі української мови» і Борис Грінченко[1].

Основні правила та термінологія

Традиційні правила

Традиційний варіант гри в «гилку просту» передбачає наявність двох гравців, майданчика, палиці та м'яча («свинки»). Суть гри зводиться до того, що гравець із палицею розташовується за полем, б'є («гили́ть») м'яч в поле, де інший гравець має впіймати м'яч на льоту. Якщо м'яч не було впімано — він повертається до того, хто бив, для наступного удару. Зловлений м'яч дає право гравцям змінити ролі. Вважається, що краще грає той, хто вміє спрямовувати м'яч палицею в бажаний сектор поля, подалі від польового гравця, щоб його було важко відразу впіймати[8]. Для такої гри достатньо двох людей. Але гра стає цікавішою зі збільшенням кількості учасників.

Сучасний розвиток гри

Гилка відроджена у Львівському державному університеті фізичної культури в кінці дев'яностих років XX-го сторіччя. Відтоді на базі університету відбувається щорічно змагання з гилки[9].

Сучасні неофіційні правила

Гилка не є наразі офіційною спортивною дисципліною на офіційних змаганнях. Цю гру практикують в середовищі патріотичних організацій: Пласт, СУМ тощо.

2013 варіант правил для сучасної гри в гилку був викладений у відкритий доступ у Googledocs[10]. У цьому варіанті враховані ідеологічні підґрунтя виникнення гри та використані елементи правил і терміни, напрацьовані в бейсболі, оскільки принцип гри подібний.

Термінологія

Майданчик
  •  — * —

Захист

Атака

Текст
Принцип гри

    Один гравець команди захисту підгилює (підкидає) м'яч гравцю команди нападу (відбиваючому), який стоїть перед ним.

    Захист

      Символічне підґрунтя гри

      У гилці можна прослідкувати риси військової гри. В ній важливі як швидкість бігу і реакції так і логіка, що робить її цінною для розвитку дітей: як у фізичному вимірі так і з точки зору стратегічного мислення. Тут є команда в захисті і команда в нападі. Є ігрове поле, що традиційно називалось го́род («місто»).

      Якщо спробувати інтерпретувати розіграш гри в гилку як військову операцію, то можна представити її як спробу захоплення міста. Відбиваючий гравець є метафоричним розвідником і знаходиться разом зі своєю командою поза межами поля. Він має бути достатньо спритним, щоб потрапити в місто, що зайняло оборону. Його завдання — відбити палицею в м'яч — продемонструвати точність, увагу і силу, при цьому чим сильніше і точніше — тим краще. Далі, відповідно до рівня своєї спритності — сили і точності удару — він отримує шанс пробігтися ворожою територією щоб зібрати розвідувальні дані. Адже хороша атака має бути підготовлена розвідкою. Після розвідки гравець повинен повернутися до своєї команди, щоб передати розвіддані, уникнувши виявлення — обійшовши всіх суперників, які намагаються вибити розвідника.

      Російський варіант гри
      Гра в російську лапту

      Джерела

      Примітки
      1. Гилка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909. — С. 283.
      2. Жайворонок В. В. Гилка // Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 135.
      3. Гилка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
      4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г. — 632 с.
      5. Іван Боберський — батько нашого спорту
      6. Іван Боберський — 140-річчя від Дня народження
      7. «Гилка» змусила студентів порухатися. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 13 травня 2015.
      8. Ігри на повітрі — давні й сучасні
      9. Гилка — український аналог бейсболу
      10. Гилка. Проект правил

      Див. також
      This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.