Гинилевич Григорій

Народився в м. Яворові (нині Львівської області, Україна) у сім'ї бідного міщанина.

Вчився на юридичному факультеті Львівського університету, згодом на богословському факультеті Віденського університету. У 1835—1840 роках викладав у семінарії св. Авґустина у Відні. Під час революції 1848 в Австрії — один із діячів українського національно-визвольного руху. Мешканці Яворова створили свою самооборону, зброю якій на зібрані громадою кошти довозив зі Львова Гинилевич. Як член української делегації на Слов'янському з'їзді в Празі 1848, добився укладення угоди про фактичне зрівняння політичних і національних прав галицьких поляків і українців.

Заснував у Яворові місцеву руську раду і єдину в краї українську національну гвардію (понад 300 осіб, переважно міщан-ремісників). Після 1848 займав кілька вищих посад у Перемишльській єпархіальній адміністрації, сприяв заснуванню українських шкіл. Був парохом сіл Грушів і Шкло, згодом — міста Яворів.

Член Головної Руської Ради, учасник Собору руських учених і Слов'янського конґресу в Празі 1848. Москвофіл.

15 квітня 1861, під час засідання на І сесії Галицького крайового сейму І скликання запропонував, щоб до складу однієї з комісій обирали послів, які знають як руську (українську), так і польську мови.[1],

• Стеблій Ф. І. Гинилевич Григорій // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 103. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
• Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с., іл. — С. 125—126. — (Львівська сотня). — ISBN 978-966-486-089-2.

• Григорій Гинилевич на сайті Інституту історії України НАН України;
• Руська гвардія в Яворові;