Гладун Зіновій Степанович

Зіно́вій Степа́нович Гладу́н (12 квітня 1950, Львів 11 липня 2021)[1] — український вчений-правознавець, педагог, заслужений юрист України, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права та процесу Львівської комерційної академії[2].

Гладу́н Зіно́вій Степа́нович
Народився 12 квітня 1950(1950-04-12)
Львів
Помер 11 липня 2021(2021-07-11) (71 рік)
Науковий ступінь кандидат юридичних наук
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Заслужений юрист України

Життєпис

Народився 1950 р. у м. Львові у сім'ї Гладуна Степана Прокоповича: та його дружини Ольги Карпівни. Має сина Гладуна Олександра Зіновійовича.

Освіта

Трудова діяльність

З 1973 по 1976 р.р. працював у відділі юстиції виконавчого комітету Львівської обласної ради.

З 1976 р. — старший викладач права у Львівському державному медичному інституті.

З 1994 р. — 1996 р. голова Львівської крайової організації Асоціації українських правників.

З 1994 р. — адвокат, президент Львівського центру прав людини.

З 1998 р. — директор юридичного інституту Тернопільської академії народного господарства.

З 2003 р. — завідувач кафедри конституційного, адміністративного і міжнародного права юридичного інституту Тернопільської академії народного господарства.

З 2010 р. — доцент кафедри кримінального права та процесу Львівської комерційної академії.

Результати наукової діяльності

  • автор понад 300 наукових праць, з яких: 7 монографій (3 індивідуальні та 4 колективні), глави у 6 підручниках та 9 навчальних посібниках (рекомендовані МОН України), 25 коментарів законодавства, понад 80 статей у періодичних фахових виданнях України, Російської Федерації, Молдови, Польщі та Німеччини, а також понад 30 статей в енциклопедичних виданнях;
  • розробник понад 30 законопроектів, серед основних: Основи законодавства України про охорону здоров'я, Про забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення, Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ та ін.
  • учасник понад 70 міжнародних, всеукраїнських, регіональних наукових конференцій, симпозіумів, семінарів, круглих столів та інших наукових заходів;
  • організатор понад 12 наукових заходів, проведених в Україні;
  • автор понад 130 відгуків на автореферати дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук.

Наукові ступені, вчені звання, академічні статуси

Відзнаки

  • Заслужений юрист України. (15.04.1993 р.)
  • Орден «За заслуги»  III ступеня(06.10.1999 р.)[3], Орден «Святого рівноапостольного князя Володимира» УПЦКП, Орден «Віра IV ступеня» УК, Орден Архистратига Михаїла «За віру і вірність»(28.02.2003 р.), орден За заслуги «Союзу юристів України», численні медалі, серед них «За мужність по охороні державного кордону України», відзнакою Спілки юристів України (29.09.2003 р.), лауреат літературно-громадської премії ім. академіка Станіслава Дністрянського (2003).

Джерела

  • Вчені-юристи України: довідник. — К.: Верховна Рада України, Інститут законодавства. 1998. С. 335
  • Гладун Зіновій Степанович: персоналії // Медичне право. — . 2009. — .№ 3. — С. 142—144.
  • Залізняк Б. В. Я страшенно повжаю людей справи… / Б. В. Залізняк // Діалоги тривають… Книга інтерв'ю. Л.; : Каменяр, 2009. — Т. 2. — С. 112—115.
  • Мельничук І. Гладун Зиновій Степанович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А  Й. — С. 361. ISBN 966-528-197-6.
  • Міщенко В. В. Адвокатура Тернопільщин: Історико-біографічний нарис. Т.; : Воля, 2007. — С. 99.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.