Глинки (Надвірнянський район)

Перша писемна згадка про село Глинки датується 1644 р. Поселення Глинки відноситься до черняхівської культури (археологічна культура, яка існувала в 100—500 роках нашої ери), дата дослідження- 1984рік, розташування- один кілометр на схід від села, розмір — один гектар. За даними 1862 р. у Глинках навчались 53 учні та 6 учениць (вчитель А. Дмухнович). До 1950 р в селі був колгосп імені Чапаєва. Внаслідок переселення 1950 року ліквідовано населений пункт Глинки. 12 грудня 1950 р. до інформаційно-статистичного відділу при секретаріаті Президії Верховної Ради Української РСР виконавчим комітетом Станіславської обласної Ради депутатів трудящих було надіслано подання про ліквідацію Глинківської сільради Ланчинського району, з приєднанням її території Середньомайданській і Гаврилківській сільським радам цього ж району.[1] За переписом 1931 року в селі Глинки мешкало 971 особа, було 207 будинків.

В селі є сільський клуб, фельдшерсько-акушерський пункт на два кабінети, магазин. Є автобусне сполучення з обласним центром, рейс «Глинки-Івано-Франківськ». В 1990 році відновлено хрест на честь скасування панщини 15 травня 1848 року. Також в селі відновлено могилу «Борцям, за волю України».

На території села знаходиться українська греко-католицька церква «Святого Миколая», збудована в 1876 році. Реставрована в 1987 році. Колишній житель села Глинки Томаш Михалків з дружиною Ольгою в 2002 р . подарували церковний дзвін, який закликає людей до святині в неділю та в свята. На той час вони проживали в Канаді. До 1991 року була єдина діюча церква для трьох сіл Глинки, Середній Майдан, Вишнівці.

• Continuatio Edictorum Et Mandatorum Universalium in Regnis Galiciæ Et Lodomeriæ… — Lemberg, 1811. — S. 15. (нім.) (пол.)

• Глинки на сайті Надвірнянької районної ради, на сторінці Середнього Майдану