Зів

Перешийок зіва, іноді просто зів (лат. isthmus faucium) — задній, звужений відділ ротової порожнини, через який вона сполучається з глоткою. Зверху обмежений краєм м'якого піднебіння, з боків — піднебінно-глотковою (arcus palatopharyngeus) і піднебінно-язиковою (arcus palatoglossus) дужками, знизу — верхньою поверхнею кореня язика.

Зів
Вигляд зіва через ротову порожнину. Щоки розрізані поперечно, язик витягнутий вперед.
Глотка
Деталі
Ідентифікатори
Латина Isthmus faucium
TA98 A05.2.01.002
TA2 2846
FMA 55006[1]
Анатомічна термінологія

Стінки зіва, частіше просто зів (fauces) — піднебінно-глоткова і піднебінно-язикова дужки, що обмежують отвір зіва (перешийка). Вони утворені піднебінно-глотковим і піднебінно-язиковим м'язами відповідно й покриті слизовою оболонкою. Між дужками розташовані піднебінні мигдалики.

У тварин трапляється запалення зіва — фауцит (faucitis). Як правило, він виникає внаслідок ускладнень гінгівіту, але може розвинутися і самостійно.

Примітки

  1. Foundational Model of Anatomy

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.