Глухівська фортеця

Глухівська фортеця
Київська брама Глухівської фортеці
51°40′29″ пн. ш. 33°54′48″ сх. д.
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Країна  Україна
Розташування Глухів
Тип будівлі Фортеця
Засновано Х-ХІ століття
Стан Зруйнована
Ідентифікатори й посилання
Глухівська фортеця (Україна)

Глухівська фортеця — це оборонні будівлі, що існували у XI—XVIII століттях і були центром згадки Глухова у Іпатіївському літописі як міста Київської Русі. У 1664 році під час походу Польщі на Лівобережжя фортифікаційні укріплення Глухова витримали навалу польсько-козацько-татарської армії. 1802 року фортеця була зруйнована, оскільки втратила своє військове та стратегічне значення. Єдине, що збереглося від колишньої моці — це Київська брама.

Історія
Малюнок-реконструкція Глухівської фортеці Г. Логвина
Гравюра Глухівської фортеці

Глухівська фортеця була збудована у Х-ХІ століттях для захисту від ворогів.[1] Перша згадка про Глухів як фортецю датується 1152 роком. Спочатку укріплення були дерев'яними і розміщувалися на пагорбі лівого берегу річки Есмань.

З приходом чуми на глухівську землю 1352 року разом з населенням занепала й фортеця. Роботи з укріплення міста відновилися лише у 1635 році, коли тут панувала Польща.[2] Після поразки у січні 1664 року під Глухівськими бастіонами польсько-татарської армії короля Яна II Казимира від російсько-козацького гарнізону міста, на Лівобережній Україні встановився лад Московської Держави. 13 серпня 1685 року ця фортеця згоріла під час пожежі. Саме після цього в місті спорудили нову величезну загальноміську фортецю, що містила 5 брам.[3]

Ще у 1724 та 1749 роках фортецю реконструювали та відновлювали, надаючи їй нових обрисів та виду. Але в кінці XVIII століття вона остаточно втратила військове та стратегічне значення. Тому у 1802 році Глухівська фортеця була зруйнована, а 1808 року були зрівняні глибокі рови та фортечні вали.[3]

Опис фортеці

Міська фортеця мала вигляд земляних укріплень ламаної форми, в плані якої лежало історичне середмістя Глухова. Фортеця розміщалась на краю плато підвищеного лівого берега річки Есмані. Глухівська фортеця була обнесена з усіх боків потужними земляними валами з гарматними бастіонами та брамами.[4] Споруджені брами укріплення називалися за напрямками головних доріг: Київська, Московська, Путивльська, Білополівська, Михайлівська.[1] Загальна протяжність зовнішніх ліній міських укріплень була близько 2300 метрів.

Див. також

Примітки та посилання
  1. Стаття «Глухів», на сайті sevs24.narod.ru
  2. Історія Глухова на сайті «Архітектурні та природні Пам'ятки України»
  3. Стаття «Глухівська фортеця», на неофіційному сайті Глухова
  4. Гетьманська столиця Глухів Архівовано 13 грудня 2007 у Wayback Machine. на сайті Музеї України Архівовано 15 липня 2011 у Wayback Machine.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.