Сумська фортеця

Сумська фортеця — одна з найбільших і найбільш укріплених фортець Слобожанщини. У XVII столітті була оборонним бастіоном, який охороняв південні землі Московського царства від набігів кримських татар і турків. Сумська фортеця неодноразово безуспішно була штурмована ворогами. Тут знаходилась скарбниця гетьмана Івана Мазепи.

Сумська фортеця
50°54′43″ пн. ш. 34°48′09″ сх. д.
Тип фортеця
Країна  Україна
Розташування Суми
Тип будівлі Фортеця
Будівник К.Ю. Арсеньєв
Засновано XVII століття
Будівництво 1656 — 1658
Стан Зруйнована
Ідентифікатори й посилання
Сумська фортеця (Україна)

Історія

У 1654 році на землі північної Слобожанщини прийшли під проводом Герасима Кондратьєва — отамана війська запорізького, переселенці з центральної України, які в гирлі трьох річок Псла, Сумки і Стрілки заснували стародавнє городище. Тоді Москва дозволила козакам на цьому місці влаштувати укріплення. І вже у 1656 році на місці сучасних Сум розпочалося будівництво дерев'яної фортеці, яке тривало до 1658 року.[1] Мешканці міста зводили фортифікаційні споруди під керівництвом російського воєводи К. Ю. Арсеньєва.

У 1659, 1662 і в 1668 роках новозведені мури фортеці витримали облогу татар. Під час кримських походів Сумська фортеця відігравала роль збірного пункту російських військ.[2] А на початку XVIII століття у грудні 1708 року Іван Андрійович Кондратьєв, онук Герасима Кондратьєва, зустрічав в Сумах російського царя Петра I, який тут прожив більше місяця, відсвяткував Новий рік (1709) та приймав у фортеці парад російських військ.[3]

У 30-90-их роках XVIII століття Сумська фортеця втратила оборонні функції і значення опорного пункту російської армії та практично не використовувалась, що призвело до її руйнування.[4]

Зараз на цьому місці, в історичному серці Сум, розташований теперішній майдан Незалежності та паркова зона міста.

Опис фортеці

Сумська фортеця протягом століття, починаючи від 1658 року, визначала архітектурне обличчя міста. Вона була зведена в дубовому лісі та з дубових колод, під мурами знаходився викопаний підземний хід до води, навколо фортеці насипаний високий вал довжиною 1015 сажнів (2,16 км), шириною 7 сажнів (15 м)[4] та облаштований глибокий і широкий рів. Оборонні споруди доповнювалися природними перешкодами: річки́ Псел, Сумка і Стрілка з трьох сторін оперізували місто. На південь від Сум між Пслом і Сумкою у кінці 1658 року було зроблено перекоп. Складалась фортеця з 27 башт і 12 проїзних воріт по всьому острогу, причому 4 вежі були з брамами. Серед споруд, які знаходилися на території укріплень, були: дерев'яна казарма довжиною 10 сажнів (21,3 м), яка розміщувалася на ділянці внутрішньої цитаделі; дерев'яна «говвахта» («караульня»), була в 1804 році розібрана і збудована кам'яна; а також численні флігелі, комори, погреби, які розташовувалися у внутрішніх дворах державних і купецьких садиб.[2]

У 1678 році територія укріплення разом з посадом займала ділянку довжиною 3426 сажнів (7,3 км)[5] та, згідно з описом 1732 року, в фортеці й посаді проживало 3823 людини, тобто половина всього населення міста.

Див. також

Примітки та посилання
  1. Історія міста Суми на www.cci.sumy.ua (рос.)
  2. Стаття «Коротка історія Сум та Сумського району», на сайті our-travels.sumy.ua Архівовано 7 квітня 2011 у Wayback Machine. (рос.)
  3. Майдан Незалежності (історична частина) на сайті Сумської мерії[недоступне посилання з травня 2019]
  4. Стаття «Доля сумської фортеці в другій половині XVIII століття», на сайті www.my-city.sumy.ua Архівовано 10 серпня 2013 у Wayback Machine. (рос.)
  5. Міський портал Сум. Все про Суми[недоступне посилання з травня 2019] (рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.