Глушаков Валерій Миколайович

Валерій Миколайович Глушаков (17 березня 1959, радгосп Ентузіаст, Нуринський район, Карагандинська область, Казахська РСР, СРСР 29 березня 2017) радянський і російський футболіст, тренер. Майстер спорту СРСР. Переможець молодіжного чемпіонату Європи. Чемпіон СРСР і Фінляндії. Володар кубка Фінляндії. Дядько футболіста Дениса Глушакова[2].

Валерій Глушаков
Особисті дані
Повне ім'я Валерій Миколайович Глушаков
Народження 17 березня 1959(1959-03-17)
  радгосп Ентузіаст, КазРСР, СРСР
Смерть 29 березня 2017(2017-03-29)[1] (58 років)
  Москва, Росія
Поховання Krasnogorskoye Cemeteryd
Зріст 182 см
Вага 80 кг
Громадянство  СРСР
 Росія
Позиція захисник, півзахисник
Юнацькі клуби
1976 «Спартак-д» (Москва)
Професіональні клуби*
1976—1977 «Спартак» (Москва) 12 (1)
1977 «Спартак» (Рязань) 9 (0)
1978 «Червона Пресня» 16 (1)
1979 «Спартак» (Москва) 7 (1)
1979 «Пахтакор» 16 (1)
1980—1984 ЦСКА (Москва) 130 (8)
1985—1987 СКА (Ростов-на-Дону) 91 (3)
1988 ЦСКА (Москва) 40 (0)
1989—1990 «Котайк» 69 (1)
1991—1994 «Куусюсі» 90 (2)
1995 ЦСКА (Москва) 14 (0)
1996 «Мунайши» 11 (0)
Тренерська діяльність**
1997—1998 «Торпедо» (Москва) (адміністратор)
1999—2002 «Ніка»
2001—2002 «Ніка» (гендиректор)
2006—2017 «Ніка» (тренер)
2007—2017 «Ніка-2» (тренер)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Кар'єра

Клубна

Вихованець ростовської футбольної школи ОШІСП-10[3].

Свою професійну кар'єру розпочав у 1976 році в дублі московського «Спартака». У 1977 році Глушаков дебютував за основну команду червоно-білих, що виступала тоді в першій лізі СРСР.

У літнє міжсезоння 1977 року Глушаков перейшов в рязанський «Спартак», за який відіграв до кінця сезону, провівши за команду дев'ять матчів.

Сезон 1978 року Валерій провів у клубі другої ліги СРСР «Червона Пресня».

У сезоні 1979 Глушаков повернувся в московський «Спартак», однак не зумів закріпитися в основному складі і в літнє міжсезоння перейшов в ташкентський «Пахтакор».

По закінченні сезону отримав запрошення з ЦСКА, на яке відповів згодою. В армійському клубі футболіст відразу став гравцем основного складу. У дебютному сезоні за армійців він провів 32 гри з 34. У 1984 році ЦСКА зайняв 18, останнє місце в чемпіонаті і покинув вищу лігу СРСР. Глушаков не захотів виступати у першій лізі і перейшов в ростовський СКА. Однак за підсумками сезону 1985 року ростовці зайнявши все те ж 18 місце, позбулися прописки у вищій лізі і новий сезон розпочали класом нижче.

У 1988 році Валерій повернувся в ЦСКА, у якому провів один сезон, після чого перейшов у вірменський «Котайк», в якому провів наступні два сезони.

Після розпаду СРСР багато радянських футболістів переходили в закордонні клуби, не став винятком і Глушаков, у 1991 році він перейшов у фінський клуб «Куусюсі», разом з яким став чемпіоном Фінляндії і володарем кубка.

Після чотирьох сезонів у Фінляндії футболіст повернувся в ЦСКА, в якому провів сезон 1995 року. У 1996 році Глушаков перейшов в казахський «Мунайші», де і завершив кар'єру.

Тренерська

Після закінчення кар'єри футболіста Валерій працював адміністратором в московському «Торпедо», був головним тренером і генеральним директором московської «Ніки». В останні роки життя працював тренером ДЮСШ «Ніка» та клубу «Ніка-2».

Досягнення

Командні

Особисті

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.