Гнойовик білий

Гнойовик білий, гнойовик чубатий, гноївка біла (Coprinus comatus (O.F. Müll.) Pers.) — гриб родини печерицевих — Agaricaceae.

?
Гнойовик білий

Біологічна класифікація
Царство: Гриби (Fungi)
Тип: Базидіомікотові (Basidiomycota)
Клас: Агарикоміцети (Agaricomycetes)
Порядок: Агарикальні (Agaricales)
Родина: Печерицеві (Agaricaceae)
Рід: Гнойовик (Coprinus)
Вид: Гнойовик білий
Біноміальна назва
Coprinus comatus
(O.F. Müll.) Pers., 1797
Посилання
Вікісховище: Coprinus comatus
Віківиди: Coprinus comatus
EOL: 1030658
МСОП: 122090475
NCBI: 56187
MB: 148667
IF: 148667

Будова

Шапка 5-12 см заввишки, до 6 см завширшки, широко-, згодом видовжено-овальна, пізніше дзвоникоподібна, біла, спочатку гладенька, потім волохато-луската, пізніше по краю рожевіє, згодом чорніє. Пластинки білуваті, червонуваті, потім чорні, при достиганні розпливаються. Спорова маса чорна. Спори 10-12(14) Х 6-7(8) мкм, яйцеподібні, гладенькі. Ніжка 6-15 Х 1-3 см, циліндрична, біла, біля основи більш або менш потовщена, з вузьким, рухливим, швидкозникаючим кільцем. М'якуш білуватий, з приємним запахом, добрий на смак.

Поширення та середовище існування

Зустрічається по всій Україні. Росте у лісонасадженнях, на відкритих угноєних місцях, групами; у липні-листопаді.

Практичне використання

Добрий їстівний гриб (молоді плодові тіла)[1]. Гнойовики білий і чорнильний можна вживати у вареному, смаженому, тушкованому вигляді, але разом з ними категорично не можна вживати алкогольні напої. Отруйні речовини гриба не розчиняються ні водою, ні шлунковим соком, але добре розчиняються алкоголем і таким чином потрапляють у кров, спричиняють отруєння. За декілька годин симптоми проходять, але алкоголь не можна вживати і наступного дня через загрозу рецидиву.[2]

За кордоном вирощується у промислових масштабах.

Примітки
  1. Зерова М. Я. Атлас грибів України, 1979, с. 146–147.
  2. Зерова М. Я. Атлас грибів України, 1979, с. 32–33.

Джерела
  • Зерова М. Я., Єлін Ю. Я., Коз'яков С. М. Гриби: їстівні, умовно їстівні, неїстівні, отруйні. — Київ : Урожай, 1979. — 232 с.
  • Гриби Хмельниччини. Навчальний посібник. Говорун В. Д., Тимощук О. О. — Хмельницький: Поліграфіст-1, 2014. — 176 с. — С.15
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.