Гогенемс

Гогенемс (нім. Hohenems) — місто округу Дорнбірн в землі Форарльберг, Австрія[3]. Гогенемс лежить на висоті 432 над рівнем моря і займає площу 29,18 км². Громада налічує 15350 мешканців. Густота населення 526/км².

Гогенемс
Hohenems

Герб

Координати 47°22′00″ пн. ш. 9°40′00″ сх. д.

Країна Австрія
Земля Форарльберг
Округ Дорнбірн
Межує з
сусідні нас. пункти
Дорнбірн, Лустенау, Фраксерн, Гетціс, Альтах, Diepoldsaud ?
Голова Dieter Eggerd
Площа 29,17 км²[1]
Висота центру 432 м
Населення 16 317 осіб (1 січня 2018)[2]
Міста-побратими Остфільдерн
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Телефонний код 05576
Поштовий індекс 6845
Автомобільний код DO
Ідентифікатор 80302
GeoNames 7873739
OSM 75111 ·R (Дорнбірн)
Офіційний сайт www.hohenems.at
Гогенемс
Гогенемс (Австрія)
Гогенемс
Гогенемс (Форарльберг)

Містечко лежить у долині Рейну, неподалік від кордону зі Швейцарією. Місцеве населення, як і мешканці всього Форальбергу, розмовляє алеманським діалектом німецької мови, а тому ближче до швейцарців, ніж до населення більшої частини Австрії, яке розмовляє баварсько-австрійським діалектом. У місті розташовано замок Ной-Емс


У місті є залізнична станція.

Гогенемс на мапі округу та землі.


 Адреса управління громади: Kaiser-Franz-Josef-Straße 4, 6845 Hohenems.

Демографія

Історична динаміка населення міста за даними сайту Statistik Austria[4]

Відомі особи

Література

  • Amt der Stadt Hohenems (Hrsg.): Gedenkschrift Stadterhebung Hohenems 1333–1983. Gedenkschrift zur Stadterhebungsfeier am 28. Mai 1983 (mit einer Flurnamenkarte für Hohenems von Siegfried Fulterer), Dornbirn 1983.
  • Hermann Begle: Die Emser Chronik — Ein Propagandawerk der Emser Grafen. Nachdruck der maschinschriftl. Hausarbeit für Deutsche Philologie vom September 1980. Buchhandlung Märk, Hohenems o. J.
  • Werner Dreier: Rücksichtslos und mit aller Kraft. Antisemitismus in Vorarlberg 1880–1945. Buchhandlung Märk, Hohenems (Hrsg.): Antisemitismus in Vorarlberg. Regionalstudie zur Geschichte einer Weltanschauung. Bregenz 1988, S. 132-249.
  • Wilhelm Frey: Das bunte Haus. Jüdische Erzählungen aus Hohenems. Hrsg. und mit einem Nachwort von Bernhard Purin. Hecht-Verlag, Hard 1996, ISBN 3-85298-019-4.
  • Eva Grabherr (Hrsg.): «… eine ganz kleine Gemeinde, die nur von den Erinnerungen lebt!» Juden in Hohenems. Katalog des Jüdischen Museums Hohenems, Hohenems 1996, ISBN 3-901168-04-4.
  • Kulturkreis Hohenems (Hrsg.): Emser Sagen. Bearbeitet von Josef Giesinger. Schriftenreihe des Kulturkreises Hohenems, Bd. 2, Lustenau 1980.
  • Marktgemeinde Hohenems (Hrsg.): Hohenems — Geschichte. Bd. I der Gesamtdarstellung, Bregenz 1975.
  • Marktgemeinde Hohenems (Hrsg.): Hohenems — Kultur. Bd. II der Gesamtdarstellung, Bregenz 1978.
  • Marktgemeinde Hohenems (Hrsg.): Hohenems — Natur und Wirtschaft. Bd. III der Gesamtdarstellung, Dornbirn 1983.
  • Aron Tänzer: Die Geschichte der Juden in Hohenems. Unveränderter Nachdruck der Erstausgabe von F. W. Ellmenreich's Verlag, Meran 1905: Verlagsbuchhandlung H. Lingenhöle & Co., Bregenz 1982.
  • Manfred Tschaikner: Hexenverfolgungen in Hohenems. Einschließlich des Reichshofs Lustenau sowie der österreichischen Herrschaften Feldkirch und Neuburg unter hohenemsischen Pfandherren und Vögten. Hrsg. vom Vorarlberger Landesarchiv. Forschungen zur Geschichte Vorarlbergs, Bd. 5, Universitätsverlag Konstanz, Konstanz 2004, ISBN 3-89669-690-4.
  • Priscilla Waldburg-Zeil: Der Palast von Hohenems — Licht und Schatten. Aus der Familiengeschichte Waldburg-Zeil-Hohenems und Schönborn-Wiesentheid. Palatia Nyomda és Kiadó Kft. Győr, etwa 2004, ISBN 963-86305-9-0.
  • Ludwig Welti: Geschichte der Reichsgrafschaft Hohenems und des Reichshofes Lustenau. Ein Beitrag zur Einigungsgeschichte Vorarlbergs. Forschungen zur Geschichte Vorarlbergs und Liechtensteins, Bd. 4, Universitätsverlag Wagner. Innsbruck 1930.
  • Ludwig Welti: Graf Jakob Hannibal I. von Hohenems 1530–1587. Ein Leben im Dienste des katholischen Abendlandes. Universitätsverlag Wagner, Innsbruck 1954.
  • Ludwig Welti: Graf Kaspar von Hohenems 1573–1640. Ein adeliges Leben im Zwiespalte zwischen friedlichem Kulturideal und rauher Kriegswirklichkeit im Frühbarock. Universitätsverlag Wagner, Innsbruck 1963.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.